Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Відступаючи під тиском Сил оборони України, російські окупанти залишають за собою багато небезпечних подарунків — нерозірваних боєприпасів, мін, розтяжок тощо. Кореспондентка АрміяInform провела день в одному з деокупованих селищ на Харківщині, спостерігаючи за роботою саперів 113 окремої бригади тероборони.
Ми зупиняємо автівку біля дачного кооперативу неподалік с. Гракове. Далі йдемо пішки — по стежці рухаємося нога в ногу, адже в пожовклій траві можуть очікувати неприємні сюрпризи. Біля місця загибелі українського Захисника, де ще є залишки його однострою та засобів захисту, лежить пошкоджений РПГ. Командир інженерно-саперної роти на псевдо «Ведмідь» з подихом підбирає зброю…
− Не будемо його далеко тягнути, знешкодимо метрах у 50 звідси.
Свого часу чоловік закінчив Харківський військовий університет за фахом «Інженер-електрик». З початком повномасштабної навали орків, після того, як евакуював родину до більш безпечного місця, чоловік призвався до батальйону ТрО. Саперну справу опановував використовуючи різні джерела — спеціальну літературу,Ютуб тощо. Але левову долю знань набув працюючи з побратимом на псевдо Pionier, що в перекладі з німецької означає «Сапер» − Роман проходив строкову службу в інженерних військах.
Пошкоджений РПГ армійці кладуть у невелику ритвину. За допомогою скотчу фіксують на ньому 400 грамів тротилу, під’єднують вогнепровідний кабель та підпалюють його. Уся наша компанія швидко відбігає метрів за 100 та лягає. Уже за кілька секунд відбувається вибух.
Наступною точкою нашої подорожі стає невелике обійстя садового будиночку, де у траві лежать ледве помітні чотири ТМ-62. Тут їх залишили рашисти, які майже пів року господарювали в цих краях.
− Кілька днів тому ми проводили інженерну розвідку в цій місцевості. Жителі селища розказали про цей склад боєприпасів на колишніх позиціях ворога. Крім протитанкових мін, ми виявили пошкоджений «Джміль», постріл РПГ, патрони для стрілецької зброї та снаряди для СПГ, які передамо на склад РАО. Решту вибухонебезпечних предметів знищуємо, − каже «Ведмідь».
Армієць розповідає, що з виду справні ТМ-ки можуть бути досить небезпечними. По-перше, їх могли замінувати рашисти, підклавши під них протипіхотні міни. По-друге, всередині можуть бути так звані мінні пастки.
− У цьому випадку виймається проміжний підривач, а замість нього вставляється міна МЛ-7. Під час спроби викрутити вибуховий механізм вона спрацьовує, − розповідає сапер.
Біля будинку міни вирішили не знешкоджувати — господарі й так натерпілися під час окупації, бракувало їм ще і житло зруйнувати. Сапери «кішкою» зривають з місця протитанкові міни, відійшовши від них на безпечну відстань.
Сьогодні пощастило — протипіхотних «сюрпризів» під ними не було. Вибухонебезпечні предмети зносять до колишніх окопів рашистів у саду під деревом. Далі алгоритм дій особливо не відрізняється від того, який сапери застосовували під час підриву першого РПГ: фіксують скотчем обмотані шнуром три 400-грамові тротилові шашки, відрізають вогнепровідний провід, підраховуючи відстань до укриття — той горить зі швидкістю 1 см за секунду, під’єднують його до капсуль-детонатора та підпалюють.
За деякий час, сховавшись у безпечному місці, чуємо гучний вибух. Але, на жаль, маємо постраждале дерево, під яким знешкодили боєприпаси, воно не витримало: вибуховою хвилею його просто вирвало з землі з корінням…
«Вогневий» метод знешкодження мін не єдиний. Крім нього, в окремих випадках, хлопці застосовують «електричний» − коли до боєприпасів під’єднуються тротилові шашки, які підриваються за допомогою електричної котушки. Цей спосіб, за словами саперів, більш безпечний, але і більш трудомісткий. Його використовують, коли, наприклад, виявляють більшу кількість боєприпасів.
За словами саперів, рашисти довго готувалися до цієї війни, удосконалюючи зброю, за допомогою якої вбивають українців.
− Вони нарощували запаси озброєння, зокрема, і міни − як протитанкові, так і протипіхотні, використовували новітні технології у їх виготовленні. Але тепер рашисти мають одну, але велику проблему — всі складові цих засобів — закордонного виробництва. Нині, з веденням санкцій, російський оборонпром просто «просяде»… Крім того, не на користь окупантів зіграла корупція — деякі міни просто не спрацьовують через відсутність якихось комплектуючих, які «забули» закласти всередину, − усміхаються армійці…
Фото автора
