Пошкодження можуть ускладнити переробку, зберігання й відвантаження нафти. У ніч на 11 листопада Сили оборони України завдали удару по одному…
У фарсі з «приєднання до росії українських територій» провідна роль належала конституційному суду рф. Розпач «кадирових» зрозуміти можна. Планувалися Київ, Одеса, Львів, Харків… А довелося «приєднувати Херсонську область та «дірку від Запоріжжя».
Фактично, на відміну від Криму, який на момент незаконної анексії був повністю окупований, москва нині не контролює адміністративні кордони жодної з чотирьох українських областей, які оголосила приєднаними.
Під контролем України залишаються значні частини Запорізької та Донецької областей, зокрема й обласний центр Запоріжжя. Крім того, ЗСУ перебувають на територіях Херсонської та Луганської областей. Уже наступного після підписання договорів у кремлі дня Україна повернула під свій контроль місто Лиман Донецької області.
Тобто завдання перед кс рф стояло непросте. Цікава й хронологія подій, що вчергове доводить усю правову нікчемність цього шоу. Навіть з погляду російського законодавства.
Отже, в ніч проти 1 жовтня кс рф «екстрено» взяв до розгляду чотири звернення путіна «щодо перевірки на відповідність конституції росії підписаних ним договорів про приєднання до рф» чотирьох частково окупованих українських регіонів.
На сайті кс рф о 21:00 звернення 30 вересня ще не було зареєстроване. Натомість прокремлівське інформагентство «тасс» о 20:47 уже чомусь цитувало заяву голови кс валерія зорькіна про те, що вже йде «конституційне оформлення приєднання чотирьох українських регіонів і вноситься зміна до переліку суб’єктів».
Цікаво, що зорькін був присутній 30 вересня на підписанні «договорів» у кремлі, сидів у першому ряду й аплодував словам путіна про те, що «люди, які живуть у Луганську та Донецьку, Херсоні та Запоріжжі, стають нашими громадянами — назавжди».
Але ж, за законом росії «про конституційний суд», суддя не може висловлювати свою позицію у справі, яку належить розглянути. Ба більше, «його має бути усунуто від участі в розгляді справи в разі обставин, що можуть викликати сумніви в його неупередженості».
Тож до путінського фарсу активно долучилися і його конституційні «гойди».
Джерело: Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI
