Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Від початку широкомасштабного вторгнення російських загарбників до Одеси прибули десятки тисяч громадян із тимчасово окупованих та охоплених бойовими діями районів України. Крім надання матеріальної, інформаційно-консультативної, правової допомоги, багато хто з-поміж вимушених переселенців також потребує систематичного медичного контролю, обстеження та лікування.
З цією метою на базі гуманітарних штабів усіх районів міста створені та ефективно функціонують мобільні медичні центри для внутрішньо переміщених осіб.
За словами лікарки одного з таких центрів Вікторії Кірчевої, місце їхнього базування невипадково. Адже після переїзду до Одеси та відповідної реєстрації в органах соцзахисту, насамперед саме до гуманітарних центрів й звертаються люди, аби отримати матеріальну допомогу. А наявність в них медичного персоналу сприяє посиленню якості контролю за станом здоров’я цих знедолених людей.
– Ми з медсестрою Наталією Самойленко тут працюємо позмінно із серпня місяця. В середньому впродовж дня до нас звертається близько десяти осіб. Обставини різні: комусь стало зле через підвищення артеріального тиску та рівня цукру в крові, а хтось просто бажає отримати необхідну лікарську консультацію, – розповіла пані Вікторія.
Говорячи про особливості роботи мобільних центрів, вона акцентувала увагу на тому, що загалом на такі медичні підрозділи покладається одразу декілька функцій.
– По-перше, звернувшись до нас, люди мають можливість отримати потрібну інформацію щодо розташування в місті лікувально-профілактичних й амбулаторно-поліклінічних закладів та безпосередньо в нашому кабінеті укласти Декларацію з сімейним лікарем, що надалі дає їм можливість користуватися безоплатними послугами щодо профілактики, діагностики, спостереження, лікування та реабілітації в стаціонарних й амбулаторних умовах. По-друге, на місці вимушені переселенці можуть отримати першу невідкладну допомогу та вимірити артеріальний тиск. Та, по-третє, – записатися на щеплення від COVID-19, яке ми здійснюємо тут же, в нашому центрі, щотижня…
Лікарка також розповіла, що, крім суто медичного напрямку роботи, волею долі вони намагаються ще й морально-психологічно підтримати людей, які пройшли через пекло війни. Ні, медики про жахіття, яке довелося пережити переселенцям, не перепитують, добре усвідомлюючи, в якому стресовому стані перебувають люди. Але часто-густо самі мешканці тих же Донеччини, Луганщини, Миколаївщини та Херсонщини, ставлячись до медпрацівників як до людей з доброю душею та великим серцем, розповідають їм про власні історії, сповнені трагізму, нестерпного людського болю та співчуття.
– Пригадую, як понад 80-річна бабуся розповідала, що задля того, аби залишитися живою, близько кілометру повзла під обстрілами на колінах і роздерла їх до крові. Або припадає на думку випадок, як молода жінка з Херсонщини, отримавши у нас допомогу, присіла на стілець, замислилася, та якось так приречено вимовила: «Нема в мене більше даху над головою, зруйнували мій будинок вщент…»
– Тож подібні мобільні центри дуже потрібні. Вони багатофункціональні. Тут ми, медпрацівники, перебуваємо на своєму важливому місці! – наголосила пані Вікторія.
Фото автора
