Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Наразі лукашенко (28 років при владі) та путін (22 роки) залишилися єдиними керівниками-старцями країн на всьому пострадянському просторі, які відкрито ностальгують за срср. І пояснюють свою ностальгію також дуже по-радянськи.
— На наших очах йде непростий процес формування справедливішого світоустрою, — заявив 29 вересня путін під час онлайн-зустрічі з керівниками розвідок країн СНД.
Насправді пошук фейкових зовнішніх ворогів завжди був головним наративом радянського союзу і, звісно, перекочував у голови московського та мінського політичних старців.
Цікаво, що 12 років тому путін відкрито називав НАТО «партнером росії» і сподівався «разом забезпечувати європейську та світову безпеку». Але потім, з прибуттям маразму, повернувся до срср і став називати Альянс «екзистенційною загрозою».
Так, у пропаганду та дипломатію, а мзс рф — одна з найважливіших пропагандистських структур кремля, з радянського світогляду перекочували такі фейкові ідеї:
– про агресивну гегемонію США у світі;
– про свій особливий шлях у росії;
– про численних ворогів, які «не дремлют», а постійно шкодять державі сталіна-путіна.
У росії прокинувся так званий фортечний менталітет. Риторикою «обложеної фортеці» пропаганда послідовно переконувала росіян у нібито ворожості до них зовнішнього світу. А необхідність «тримати оборону» розв’язує владі руки для мобілізації та розправ із політичними опонентами.
Починаючи зі знаменитої «мюнхенської промови» путіна, в рф усе частіше з’являється образ «колективного Заходу» як екзистенційно протилежного і навіть фундаментально ворожого росії.
Не дивно, що в країнах колишнього срср твердження про якусь спільну «російську культуру» вже давно сприймається як загроза. Маючи перед очима приклад України, війна з якою виправдовувалася, зокрема, цією маячнею, країни Балтії, Молдова, Казахстан побоюються, що путін може використати той самий аргумент для вторгнення і до них.
Тим більше, що є відповідний указ «про концепцію гуманітарної політики рф за кордоном», у якому чітко йдеться про те, що кремль уважно стежитиме за дотриманням прав російськомовного населення та збереженням російської культури в цих країнах.
Отже, путін своїми руками побудував цю «фортецю» і сам її «взяв в облогу» — рейковими ворогами. І це запустило сценарій справжньої катастрофи. Тої самої, про яку Президент України Володимир Зеленський попередив 29 вересня: «росія не отримає нової території України, адже приєднає себе до катастрофи, яку вона принесла на окуповану територію нашої країни».
Джерело: Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI
