Пошкодження можуть ускладнити переробку, зберігання й відвантаження нафти. У ніч на 11 листопада Сили оборони України завдали удару по одному…
Останні кроки біснуватого путіна та його істеричні заяви щодо часткової «могилізації» населення недоімперії, погроз застосування ядерної зброї і наміру провести псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях України наочно свідчать про те, що це безглузде спотворення вдається до крайнощів і вже не в змозі контролювати перебіг подій. А розгортаються вони дуже швидко, наче снігова куля, яка несеться з гори в прірву, зносячи все на своєму шляху.
Кого налякала «могилізація», «референдум» і розмахування ядерною зброєю?
Після низки військових невдач, величезних втрат на полі бою і зростаючих санкційних обмежень путлер вирішив підняти градус напруження у світовому суспільстві. Роблячи заяву про початок часткової мобілізації в рф, він розраховував залякати Україну та її союзників. Але вийшло навпаки: оголошена часткова «могилізація» налякала самих росіян. Ті, хто підпадає під цей указ, почали масово тікати з країни. Багатокілометрові черги на кордоні з Казахстаном, Киргизстаном, Грузією, Фінляндією і навіть Монголією демонструють небажання московитів ставати гарматним м’ясом на війні. Тому що одна справа підтримувати агресію, лежачи на дивані, і зовсім інша — йти вмирати в чужу країну. Навіть у звичайних жителів рф виникло логічне питання: навіщо потрібно додаткових 300 тисяч м’ясних тушок, якщо росія втратила в Україні всього трохи більше ніж п’ять тисяч? До речі, за старою радянською традицією могилізація охопила не тільки визначені категорії військовозобов’язаних, тих, хто має військово-облікові спеціальності, а взагалі всіх громадян призовного і «навколопризовного» віку, навіть і тих, хто взагалі в армії ніколи не служив. Тому радісні крики «бій укропів», швидко змінилися на скиглення «ні, я на таке не підписувався». Як завжди, головна ставка в проведенні часткової могилізації робиться на депресивні регіони рф: Якутія, Тува, Бурятія, Калмикія, Сахалін, Далекий Схід, де населенню дійсно нічого втрачати, крім безпросвітного життя.
Що стосується другої резонансної заяви — намірів провести референдуми щодо приєднання до рф тимчасово окупованих територій України, то на тлі могилізації вона не викликала очікуваної реакції схвалення від населення, а дехто здогадливий і взагалі почав казати «навіщо воно нам потрібно, гинути за ці території».
Не менше надій пуйло пов’язувало з погрозами застосування ядерної зброї. Але спроба ядерного шантажу викликала не острах, а обурення і гнів у світовому суспільстві. Тому сподівання бункерного діда на те, що світ почне умовляти його шукати компромісів або йти на поступки, не виправдався. На черговій 77-й сесії ООН, яка нещодавно відбулася в Нью-Йорку, майже всі члени організації засудили ці погрози кремля. Під час свого вступу Президент США Джо Байден назвав «безрозсудними» ядерні погрози росії та застеріг путінський режим від спроб проведення «референдумів» і анексії нових українських територій. «президент путін відкрито погрожував Європі ядерною зброєю та безрозсудно нехтував обов’язками режиму нерозповсюдження. Тепер росія спонукає більше військових приєднатися до бойових дій, а кремль організовує фіктивний «референдум», щоб спробувати анексувати території України, що є надзвичайно серйозним порушенням статуту ООН», — наголосив Байден. Він підкреслив, що світ має сприймати ці обурливі дії путінського режиму такими, якими вони є.
Що краще: отруїтися чи відійти від історичних аналогій?
Сьогодні головне запитання в усього людства — як будуть розвиватися події після цих гучних заяв, на що чекати тим, хто опинився в пастці війни, розв’язаної світовим злочинцем № 1? Але, зважаючи на хронологію подій після початку широкомасштабного вторгнення загарбників і аналізуючи їхні наслідки, вже сьогодні можна більш-менш точно спрогнозувати подальший розвиток подій. Для цього краще звернутися до історичних уроків минулого, де можна знайти відповіді на сьогоднішні питання, і передбачати, що відбуватиметься далі. Не випадково, що більшість рішень нового фюрера, як під копірку, списані з його вчителя адольфа алоїзовича. Починаючи з передумов лютневого вторгнення, коли путлер ухвалив рішення щодо визнання незалежності «днр-лнр» і ратифікації договору про дружбу та допомогу з рф. Потім був указ про «здійснення зс рф функцій із підтримання миру» на територіях «днр» та «лнр» — у зв’язку зі зверненнями голів цих «республік». І заключна дія — оголошення проведення «сво» на території України. Пам’ятаємо слова кремлівського шизофреника про те, що київська хунта «вісім років Донбас бомбила». Все це було зроблено за аналогією вторгнення гітлера у Польщу в серпні 1939 року, коли нацисти здійснили сумнозвісну Гляйвіцьку провокацію, аби звинуватити Польщу в нападі на Німеччину. Тоді бійці СС, переодягнені в польську форму, «напали» на свою ж прикордонну радіостанцію, а під виглядом загиблих німецьких солдатів гітлерівці показали трупи в’язнів концтаборів, одягнених у німецьку форму. Самозахистом і «захистом німецькомовного населення» гітлер тоді пояснював і захоплення Судетської області Чехословаччини, і атаку на Польщу. Навіть заява путлера про початок «сво» слово в слово збігається з промовою гітлера про початок вторгнення в Польщу.
Хоча не все в цьому нацистському сценарії для рф, як то кажуть, зрослося. Спроба здійснити бліцкріг а-ля план «Барбароса» і захопити Київ за два дні провалилася. Танкові колони рашистів були спалені разом з екіпажами, а тікати з Київщини, Чернігова, Сум та Харкова довелося набагато раніше, ніж німцям під москвою. Що стосується звірств та терору, злочинів, вчинених проти українського населення на окупованих територіях, то тут учень явно перевершив свого наставника. Тисячі вбитих, закатованих, скалічених жителів Бучі, Ірпеня, Маріуполя, Ізюма, Харкова і ще багатьох місць України назавжди вписали ім’я правителя рф у список найжорстокіших злодіїв XXI століття.
Сьогодні путлер, як колись гітлер наприкінці війни, намагається погрожувати всім «чудо-зброєю» — ядерною бомбою. За його задумом, це повинно змінити перебіг війни. Але новий недофюрер явно забув уроки історії. Він забув, на чиєму боці сьогодні склалася величезна коаліція країн світу. Поруч з Україною: США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Польща, Іспанія, Нідерланди та інші демократичні країни. Тільки називається вона тепер не антигітлерівська, а антирашистська, тому що захищає не просто Україну, а вісь світ від держави-терориста. Так, і «чудо-зброя» в неї теж є. Тому залякувати коаліцію ядерною бомбою — це наче підписувати собі і своєму народу смертний вирок. Хоча є для путлера більш вдале рішення, теж цілком за сценарієм попередника. Треба спуститися в бункер і отруїтися, позбавити світ і себе від подальших страждань. Хоча така гидота повинна відповідати за свої злочини перед усім людством на лаві підсудних, і в цьому разі буде не гріх відійти від історичних аналогій.
