Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
Переносний протитанковий ракетний комплекс FGM-148 Javelin — один із найупізнаваніших символів українського опору російській агресії. Всім відоме його призначення — нищити ворожу бронетехніку, насамперед танки. Не є таємницею і переклад назви — дротик, тобто метальний спис. Утім, про який саме спис йдеться?
Цивілізація західного світу родом з Античності, а Давній Рим і поготів є одним зі зразків, якому неприховано наслідують США. З огляду на це, витоки назви Javelin варто шукати насамперед у даньоримському війську. І справді, римські легіони вже за часів Ранньої Республіки мали на озброєнні особливий дротик — пілум (pilum), головним призначенням якого було позбавити ворожого піхотинця щита і змусити його битися без цього засобу особистого захисту.
Римський легіон доби Ранньої Республіки становили 30 маніпул (manipulus у перекладі з латині означає «жменя» соломи або сіна), назва яких походить від латинського слова «рука» (manus). Вона пов’язана з тим, що кожен із цих підрозділів мав значок (signum) у формі людської долоні, насадженої на держак.
З тридцяти маніпул легіону десять становили гастати, десять — принципи та ще десять припадало на тріаріїв. Відрізнялися ці воїни віком та бойовим досвідом. Гастати (hastati) — це наймолодші легіонери. Вони не мали тривалого досвіду участі у військових кампаніях або і зовсім були новобранцями. До принципів (principes) належали чоловіки в розквіті сил, які вже встигли повоювати в кількох кампаніях і пройшли чималий бойовий шлях. Тріарії (triarii) ж були найбільш досвідченими, зрілими воїнами, вони мали за плечима безліч битв і відрізнялися бойовими навичками, стійкістю та хоробрістю.
ВИНОС: Першими в бій вступали гастати. Якщо вони не в змозі були перемогти ворога, то поступово відходили назад, займаючи проміжки в лавах принципів. Тоді в бій ішли принципи, а гастати йшли за ними. … Якщо й принципи не мали успіху в битві, вони крок за кроком відступали до тріаріїв (тому й кажуть, коли доводиться туго: справа дійшла до тріаріїв). Тріарії, прийнявши принципів і гастатів у проміжки між своїми рядами, рушали вперед, швидко змикали стрій, ніби закриваючи входи та виходи, і нападали на ворога єдиною суцільною стіною, не маючи вже за спиною жодної підтримки. Це було для ворогів найстрашнішим, адже думаючи, що переслідують переможених, вони раптом бачили, як попереду раптово виростав новий стрій, ще численніший. (Тіт Лівій. «Історія від заснування міста»)
Базове озброєння гастатів, принципів та тріаріїв було уніфікованим та, за винятком списів, однаковим. Його становили короткі мечі, шоломи, панцирі і витягнуті довгасті овальні чи прямокутні щити «скутум» (scutum). Єдиною суттєвою відмінністю озброєння трьох категорій воїнів були списи.
Тріарії були озброєні гастою (hasta) — важким списом, що сягав двох метрів завдовжки, з наконечником у формі листа дерева або трапеції, призначеним як для метання у ворожих воїнів, так і для рукопашного бою. Гастати ж і принципи мали на озброєнні по два списи іншої конструкції, які називалися пілумами (pilum).
Пілум був метальним списом, запозиченим римлянами в самнітів під час Самнітських воєн. Його довжина сягала від 1,7 до 2 метрів, причому половину довжини списа становив виготовлений із м’якого заліза наконечник, який легко гнувся і мав невелике вістря. З протилежного боку наконечник мав глибокий розтруб, яким насаджувався на древко списа. Конструкція пілума була зумовлена його основним призначенням. Воно полягало не в тому, щоб поранити або вбити ворога, а в тому, щоб позбавити його щита.
Перед тим, як розпочати бій на мечах, римські легіонери метали у ворожих вояків пілуми, цілячись насамперед у щити. Пробиваючи щит, вістря глибоко встромлялося в нього, наконечник гнувся, і висмикнути його було неможливо. Довжина ж металевого наконечника не дозволяла обрубати спис мечем. Це змушувало ворожого воїна кидати щит, яким ставало неможливо користуватися. У результаті ворогові доводилося вступати в рукопашну сутичку на мечах, втративши захист, що забезпечувало римлянам істотну перевагу.
Тож, імовірно, саме пілум надихнув конструкторів FGM-148 Javelin назвати цей ПТРК «дротиком». Подібно до давньоримського метального списа, який лишав ворога без щита, «Джавелін» позбавляє ворожу піхоту бронетехніки.
