Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Реалії життя наших воїнів на передовій — постійні обстріли, сон по декілька годин на добу, якщо пощастить. Але величезне бажання звільнити рідну землю надає сил і мотивації продовжувати свою справу.
Воїни з роти вогневої підтримки окремого батальйону територіальної оборони, що тримають оборону на Херсонському напрямку, успішно зводять нанівець будь-які спроби ворога повернути перевагу на південному напрямку.
— Постійно працюють наші дрони. Живу силу противника нищимо в режимі нон-стоп, — розповів «Поляк». — Не так жваво, як на Харківщині, але ми крок за кроком просуваємось вперед. Повертаємо наші землі, Херсонщину. Але краще повільно просуватися і не втрачати наших людей. Я пам‘ятаю ті дні, коли втрачаєш друзів. Ось це найстрашніші моменти, які залишають на серці шрами.
За словами військових, 80% часу займає лопата і окопи, а вже 20% знищення ворога. Головне, кажуть, вирити додаткові поглиблення в бліндажах, які врятують від танкового обстрілу. Загалом, побут у захисників простий, але перевірений. Коли немає бензину чи солярки, розпалюють багаття вдень, щоб заварити собі запашну каву чи чай. Для цього облаштували пічки із залишків російських ракет. Інколи навіть пляшка коли «добирається» до позицій хлопців.
-
- Позивний «Адвокат»
— Ще місяць тому ми б на ці позиції не зайшли. Кількість обстрілів з боку ворога обчислювались не штуками, а годинами. Тобто починаючи десь з 7 години ранку і десь до 13:00 це був постійний обстріл з усього: гради, танки, міномети, БМД-4. Після обіду знову все повторювалось і до вечора. Дрони їхні теж працювали, — поділився військовий з позивним «Адвокат». — А зараз, коли розбили мости, склади їхні, підвіз бк в них значно менший. Ну і ми теж потихеньку витісняємо їх, знищуємо.
За словами військових, після поразки на Харківщині є відчуття, що їм стало набагато страшніше, що ворог ще більш деморалізований та не розуміє, навіщо він тут.
— Захоплені позиції це жах якийсь був, обладнані були дуже погано, усюди сміття, пусті пляшки від спиртного. Тому нам вже довелось облаштовувати їх нормально, укріпляти. Надіємось, на наступних позиціях русня краще окопалась, адже нам їх скоро займати, — усміхаючись додав військовий з позивним «Узєл».
