Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
На Херсонщині артилеристи-реактивники 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського продовжують невтомно відправляти окупантів до пекла, допомагаючи побратимам крок за кроком визволяти південь країни.
До автоматизму відточені навички, злагодженість дій та постійна бойова готовність, саме це є запорукою успішного виконання завдань підрозділом, збереження життів воїнів.
− Морська піхота — це вдень і вночі, й у будь яку погоду. Ні злива, ні заметіль не завадять нам нищити ворога в режимі нон-стоп, − поділився командир батареї з позивним «Рафінад». — Кожного разу, вразивши ціль, наш розрахунок знову переходить у режим очікування. Але нового завдання довго чекати не доводиться, адже наразі ми добре лупцюємо рашистів.
За словами морпіхів, екіпажі в них злагоджені, адже не один рік служать разом. З початком вторгнення захисники неодноразово проявляли героїзм та мужність, доводили професійність, завдаючи ракетного удару з таких позицій, що ворог навіть не встигав перед смертю здивуватись «а як? а звідки?». Одним із таких епізодів було знищення під Миколаєвом колони ворога прямою наводкою під час спроби наступу.
− Мільйон би віддав за фото їхніх пик перед смертю. Ото був сюрприз так сюрприз, − додав морпіх із позивним «Кит». − За кожен метр, будинок, вулицю, ліс чи водойму — ми битимемося. За кожного загиблого побратима, кожну покалічену українську долю — помстимося.
Детальніше дивіться у сюжеті мобільної пресгрупи «Миколаїв»
