Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Фашизм приніс людству багато горя і страждань. Одна лише Друга світова війна, розв’язана його верхівкою, чого варта: за різними оцінками, вона торкнулася майже 80 відсотків жителів земної кулі, відібравши понад 60 мільйонів людських життів, у ній брали участь 62 держави з 74 існуючих на той момент. Бойові дії велися на території Європи, Азії та Африки і у водах усіх океанів. Це єдиний конфлікт, в якому було застосовано ядерну зброю.
Довідково. Фашизм як термін походить від італ. fascismo, від fascio − союз, пучок, зв’язка, об’єднання. Це узагальнена назва крайніх правих політичних рухів та ідеологій, які проповідують форму правління диктаторського типу, характерними ознаками яких називають мілітаристський націоналізм (в широкому розумінні), антилібералізм, реваншизм і вождізм, антикомунізм, експансіонізм, презирство до виборної демократії і лібералізму, віру в панування еліт і природну соціальну ієрархію, етатизм і, в ряді випадків, корпоративізм, расизм.
Напередодні німецького вторгнення у срср гітлерівське командування звернулося до вояків із листівкою наступного змісту: «Знищи в собі жалість та співчуття − вбивай усякого радянського. Не зупиняйся, якщо перед тобою старий або жінка, дівчинка або хлопчик − вбивай, цим ти врятуєш себе від загибелі, забезпечиш майбутнє своєї сім’ї і прославишся навіки».
І вони знищили, розпочавши свій «переможний шлях» Україною з розстрілів мирного населення. Одне лише масове винищення євреїв у київському Бабиному Яру, де від рук фашистів загинуло понад 33 тисячі євреїв, чого варте!.. Наслідки для України були катастрофічними. Не випадково репортер британської газети «Saturday Evening Post» Едґар Сноу, проїхавшись Україною, писав: «Війна, яку дехто схильний називати «російською славою», мала б бути по-справедливому визнана насамперед українською війною… Міста, промисловість, землеробство та людність жодної іншої європейської країни не зазнали таких тяжких нищень».
Війна в Україну прийшла не у червні 1941-го з німецьким вторгненням, а у березні 1939-го, коли війська Угорщини – вірної союзниці Німеччини − вдерлися на територію Карпатської України. Це був перший бій з нацистами у Європі. Від 2 до 6,5 тисяч українців, які стали на захист української державності, загинули – ще до початку Другої світової. А у червні 1941-го Україна опинилася під німецьким чоботом.
Український напрям був головним на «Східному фронті», а відтак – у всій війні: саме тут діяло в різний час від 50 до 75 відсотків усіх дивізій вермахту і половина всіх радянських сил – 4 фронти, які називалися Українськими і 54 армії.
Процитуємо професора Єльського університету Тімоті Снайдера, який у книжці «Криваві землі: Європа поміж Гітлером і Сталіним» пише: «Гітлер, як і Сталін, бачив в Україні геополітичний актив, а населення республіки сприймав як інструмент обробки землі, який можна за потребою замінити або просто зігнорувати. Україна годувала й прикривала російську РСФСР і решту радянського союзу. Гітлер мріяв про щедрі українські ґрунти й вважав, що німці на цій землі добуватимуть більше, ніж радянська влада».
Минуть десятиліття і нацизм знову підніматиме голову. І не в Німеччині чи Італії, а в росії − країні, де досі полюбляють балакати про свою виняткову роль у його розгромі. Риторика її політиків, насамперед з числа представників правлячої партії «єдина росія», «громадських діячів» нагадує риторику Гітлера та його оточення. Якщо німецький фюрер не приховував своїх намірів, стверджуючи, що «метою походу на росію є винищення слов’янського населення», то російський фюрер діє більш обережно, стверджуючи, що «метою спецоперації в Україні є денацифікація, демілітаризація і захист російськомовного населення». Московіти й захищають, руйнуючи житло українців, а їх самих знищуючи своїми «Іскандерами», «Калібрами» й «Кинджалами».
Господар рейхстагу напередодні розв’язаної проти Польщі агресії відверто зізнався у своїх прагненнях: «Німецький народ має право завоювати Європу і перетворити її в германську імперію німецького народу. Ми повинні знищувати населення − це входить в нашу місію охорони німецької нації. Нам доведеться розвинути техніку знищення населення… Я маю право знищити мільйони людей нижчої раси, які розмножуються, як хробаки».
Через багато років заступник секретаря ради безпеки росії дмитро медвєдєв мету розв’язаних росією агресій проти Молдови, Грузії, України сформулює наступним чином:
«російський народ повинен почуватися у цілковитій безпеці, знаючи, що ніхто й нізвідки йому не загрожує». Виходить, Молдова, яка не має навіть спільного кордону з росією і населення якої становить менше ніж 5 мільйонів осіб, тобто майже в 30 разів менше російського, загрожувала національній безпеці московії, що остання вчинила на початку 90-х агресію проти неї? Чи Грузія, де проживає теж менше ніж 5 мільйонів осіб, ось-ось могла напасти на свою сусідку?
У гітлерівській Німеччині людей змалку виховували в дусі безмежної любові до фюрера: кадри кінохроніки наочно це демонструють. А в сьогоднішній росії дітвора в піснях теж клянеться у відданості «справі путіна».
Фашисти діяли без огляду на будь-які норми моралі – їхніми жертвами стали десятки мільйонів людей. московіти теж не вирізняються високою моральністю у війні проти України. Адже в більшості випадків їхніми цілями стають школи, дитсадки, лікарні, житлові будинки. Вони, як і фашисти, вивозять з України людей, зокрема і дітей, «проганяють» через так звані фільтраційні табори громадян окупованих територій. Окупувавши населені пункти, кацапи грабували людей, ґвалтували неповнолітніх, що вже казати про повнолітніх. Так, мабуть, на українській землі діяли тільки німецькі фашисти та орди монголо-татар!
Це вони, московіти, «відзначилися» захопленням Запорізької АЕС. За висновками фахівців-атомників, вибух бодай на одному її реакторі призвів би до наслідків, які значно перевищили б наслідки Чорнобильської катастрофи.
російські військовослужбовці дедалі менше приховують свою фашистську ідеологію і вже відкрито носять на уніформі модифіковану свастику з літер «Z». Ба більше: на їхніх шевронах можна також помітити «мертву голову» з символікою 1-ї танкової дивізії СС часів Другої світової. А в щоденнику вбитого російського лейтенанта знайшли такий запис:
«Інколи ми діємо жорстко, як есесівці в роки війни. Нас тут охрестили фашистами. І що з того? Головне – виконати наказ командування, а переможців, як відомо, не судять»…
