Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
У 1700 році розпочалася велика війна коаліцій Швеції та московії за панування в Північній, Центральній та Східній Європі. Вступ на територію Польщі військ шведського короля Карла ХII та повстання у Правобережній Україні козацтва на чолі з гетьманом Самійлом Самусем і фастівським полковником Семеном Палієм дозволили лідерові Гетьманщини Іванові Мазепі в 1704 році зайняти Правобережну Україну й стати реальним, а не номінальним гетьманом обох берегів Дніпра.
З приходом в Україну короля Швеції Карла ХІІ гетьман Іван Мазепа уклав з ним Українсько-Шведський союз та виступив проти петра І. Слідом за гетьманом на бік шведів перейшло й Військо Запорозьке Низове на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Такі дії українців неабияк розлютили московітів.
Наслідками каральної експедиції, яку провело московське військо в Україні, стали: геноцид у столиці Гетьманщини Батурині (до 15 тисяч жертв), катівня в Лебедині (до 1000 жертв), Полтавська катастрофа (розгром основних сил антимосковської коаліції), знищення козацьких містечок Келеберди, Переволочної, Старого та Нового Кодака, Чортомлицької і Кам’янської Січей. Залишки козацького війська, що виступило проти петра, відступили разом з Іваном Мазепою та Карлом ХІІ до міста Бендери в межах союзної шведам Османської імперії.
Після смерті Мазепи гетьманом України був обраний Пилип Орлик, який продовжив боротьбу за незалежність України. 1711 року українські козаки спільно з кримськими татарами організували похід на Київщину. Проте через підступний відступ татар похід закінчився невдало.
Навесні 1711 року московська армія вирушила через українські землі на Молдову, маючи амбітний план швидкого підпорядкування собі земель аж до Дунаю. А можливо, й захоплення Царгороду. Проте цар петро І у Прутському поході зазнав нищівної поразки, яка на чверть століття зупинила загарбницьку діяльність московії на південному напрямку.
московії вдалося уникнути масштабних утрат за допомогою дипломатичних зусиль та підкупу османських чиновників. Повертаючись із походу, взимку 1711-1712 років московське військо та лівобережне козацтво примусово депортували з Правобережної України понад 100 тисяч осіб.
У наступні кілька років турки, не вагаючись, обміняли Україну на тимчасовий мир із північними сусідами, піклуючись виключно про власні інтереси. Тому Пилип Орлик із частиною старшини скористався запрошенням Карла ХІІ і виїхав до Шведської імперії, сподіваючись, розгорнувши широку дипломатичну діяльність, знайти для України нових, більш надійних союзників.
4 грудня 2019 року указом Президента України почесне найменування «імені гетьмана Пилипа Орлика» присвоєне 201-й зенітній ракетній бригаді у складі Повітряних сил України. А 6 травня 2020 року 54-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України присвоєно ім’я Івана Мазепи.
