Вони мали виконувати завдання. Саме тому імперія в усі часи споювала своїх підданих — для того, щоб наповнити скарбницю. Саме тому армію цілеспрямовано…
Російсько-українська війна триватиме й у 2023 році, а головними передумовами перемоги України у протистоянні з агресором є повернення Криму й зрівняння у спроможностях з противником у частині далекобійного озброєння.
Таку думку висловив Головнокомандувач ЗС України генерал Валерій Залужний у редакційній статті написаній для «Укрінформу», у співавторстві з першим заступником Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони і розвідки, генерал-лейтенантом Михайлом Забродським.
На думку військових, окупанти, які поки що володіють стратегічною ініціативою, в ході подальшої кампанії можуть зосереджувати зусилля на Ізюмському та Бахмутському напрямках з метою виходу на адмінмежі Донецької області або на Запорізькому напрямку. Найбільш ймовірно ворог приділить увагу Південнобузькому напрямку, який відкриває найбільше можливостей для агресора.
«Успіх на Півдні, за умови його швидкого та вірного використання, може мати подвійний ефект. З одного боку, цілком реальні перспективи оволодіння Миколаєвом та Одесою. З іншого – створення загрозливого напрямку в бік Кривого Рогу, а в подальшому – і загрози центральним та західним регіонам України», – зазначають генерали.
Реалізація окупантом таких сценаріїв матиме на меті убезпечення самопроголошених республік, унеможливлення доступу України до Чорного моря, а також отримання контролю над Південноукраїнською АЕС. В випадку його реалізації можна бути говорити про «логічне, хоч і запізніле завершення так званої «спеціальної операції».
Натомість з української точки зору головними цілями кампанії 2023 року, зазначають військові, мають стати удари по стратегічним «центрам тяжіння» противника.
Одним із них – є півострів Крим, який наразі дозволяє агресору розміщувати значні угрупування військ та запаси матеріальних засобів, що беруть безпосередню участь у війні. На думку Валерія Залужного й Михайла Забродського, проведення наступальної кампанії на півострів потребуватиме створення одного або кількох оперативних угруповань в складі від десяти до двадцяти загальновійськових бригад, які будуть забезпечені достатньою кількістю сучасного озброєння, що надається Україні партнерами.
«Все це потребуватиме консолідації зусиль всіх країн-партнерів України, тривалого часу і значних грошових видатків. Власне кажучи, все перелічене вище прямо залежить від наявних ресурсів та лише від них», – підкреслюють автори.
Але звільнення півострова не означитиме досягнення перелому у війні, оскільки навіть за умови втрати Криму окупанти продовжуватимуть загрожувати Україні в довгостроковій перспективі. Відтак, однією з ключових передумов завершення конфлікту є подолання диспропорції у спроможностях, зокрема у далекобійних засобах ураження. Мова йде про постачання партнерами України для ЗСУ систем озброєння або певних найменувань боєприпасів із відповідною дальністю дії, що дозволить комплексно підійти до питання переоснащення Сил оборони України.
Зрівняння у спроможностях дозволить «вплинути на реальний центр тяжіння рф у цій війні», який полягає у «віддаленному» сприйнятті пересічними росіянами реальності війни. Завдяки цьому «віддаленню», зазначають генерали, громадяни рф не так болісно сприймають втрати, невдачі, а головне – вартість цієї війни в усіх її розуміннях.
«Завдання ЗС України на 2023 рік – зробити для росіян та в інших окупованих територіях ці відчуття гострішими, природнішими і цілком відчутними, попри значну відстань до цілей», – підкреслили автори, зазначивши, що про правильність такого підходу свідчить реакція російського суспільства на низку вдалих ударів ЗСУ по військовим об’єктам тимчасово окупованого Криму.
