Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
російський агресор серед пріоритетів діяльності на тимчасово окупованих територіях визначав якнайшвидшу інтеграцію українських громадян в інформаційне, культурне, а також освітнє середовище рф.
Відповідно, відразу після захоплення населених пунктів, одночасно зі створенням окупаційних адміністрацій починається «окупація» українських навчальних закладів за «освітніми стандартами рф».
У попередніх матеріалах АрміяInform писала про імітацію ремонтів приміщень закладів освіти, хаотичні пошуки по всій росії педагогів, які готові їхати «викладати», а по факту промивати дітям мізки пропагандою рф на окуповані території, тиск та репресії проти українських вчителів, щоб примусити перейти на російські «стандарти» викладання…
«Результати» такої «адаптації» ми вже побачили в перші дні нового навчального року. Не лише в українських, а в багатьох зарубіжних ЗМІ та соціальних мережах більш ніж достатньо матеріалів про реальний початок навчання на окупованих територіях: «перший дзвоник» під дулами автоматів, напівпусті класи, російські програми та підручники, відсутність учителів, небажання учнів відвідувати школи через страх самих дітей та їхніх батьків, повна неготовність навчальних закладів, насамперед з причини їх руйнування.
Розуміючи непривабливість «освітніх пропозицій» російського зразка, окупаційні адміністрації шукали будь-які можливості наповнити класи дітьми. Прикладом наведеного на Луганщині стали пропозиції батькам учнів на окупованих територіях виплатити одноразову допомогу в 10 000 російських рублів, якщо дитина все ж таки відвідуватиме школу та буде навчатися за російською програмою.
Про таку «новацію» повідомив голова Луганської ОВА Сергій Гайдай: «Щоправда, ці гроші можна отримати лише, якщо відправити дитину в школу до 15 вересня. Пізніше — навчаєшся вже безоплатно, як і в усьому світі. Росіянам байдуже, чи повернуться люди в рідні міста пізніше, бо знають, що нічого до зими не відремонтують, і на новий приплив людей розраховувати не варто. Однак і з тих, хто залишився, не всі бажають навчатися за програмою ворога. Але 10 тисяч рублів за відсутності роботи відіграють свою роль. Ці гроші — багатофункціональні. Вони ще стимулюють населення відвідати псевдореферендум, військовим — виявити батьків, яких можна мобілізувати. А також не слід забувати, що одинадцятикласники невдовзі стануть призовного віку».
Чому хочуть навчати українських дітей, стає зрозумілим після ознайомлення з навчальними програмами та підручниками окупантів. Міністерство освіти росії взялося забезпечити окуповані території України російськими підручниками. У них переважну більшість згадок про Україну та Київ банально вилучено. А досить поширений термін «Київська Русь» замінили на «деукраїнізовані» назви «Давня Русь» або просто «Русь». Що стосується сучасної історії, то в навчальних матеріалах є брехливі твердження, що під час російської анексії Криму у 2014 році населення нібито вийшло «захищати свої права» через загрозу «націоналістів за підтримки Заходу прийти до влади в Києві». У останніх версіях підручників, як порівняти з їхніми аналогами зразка 2016 року, кількість інформації про путіна та досягнення його режиму зросла в кілька разів. Водночас російські військові вилучають книжки з історії України та будь-яку іншу, пов’язану з цим, літературу з місцевих бібліотек.
-
- Ілюстративне фото
-
- Ілюстративне фото
Батьки проти того, аби їхні діти навчалися за російською програмою, але бояться за наслідки, якщо не відвідувати школу взагалі. Жителька Мелітополя Ірина, яка має дитину віком 13 років, пояснює ситуацію: «Що справді мене турбує, так це те, як вони викладатимуть історію. Її будуть вчити «під іншим кутом»… Уроки проводитимуть російською, а не українською, це нав’язування їхніх традицій і культури. Я не хочу, щоби мої діти стали заручниками цієї ситуації. Але раптом хтось донесе на нас «новій «владі» і якщо вони почнуть переслідувати мене та мою дитину за невідвідування «російської» школи?».
Для школярів на окупованих територіях існує можливість вчитися онлайн та, відповідно, дистанційний доступ до української програми. Але навіть таку «опцію» використовувати ризиковано, адже для батьків можуть настати серйозні наслідки репресій. Крім того, батькам, що відмовляються від очної «російської освіти», погрожують штрафами та позбавленням батьківських прав.
Аналогічна ситуація спостерігається і на інших тимчасово окупованих територіях. Зокрема, рашисти в захоплених населених пунктах Харківської області погрожують забирати дітей із сімей, якщо батьки не погодяться вести їх до навчальних закладів. Про це йде мова в повідомленні прокуратури Харківської області: «29 серпня 2022 року в ході проведення евакуаційних заходів встановлено, що «влада» окупованих територій Харківської області змушує місцевих мешканців приводити дітей до навчальних закладів. Псевдовлада попередила родини, в яких є діти, що якщо вони не розпочнуть навчання у вересні поточного року, їхніх дітей будуть примусово відбирати з сім’ї. Куп’янська окружна прокуратура Харківської області розпочала розслідування в кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни».
Російські окупанти замовчують, що ж насправді є «сучасною російською освітою». Тому ми знайшли свіжу цитату з цього приводу в російського опозиційного політика Михайла Ходорковського: «В одній зі шкіл Кургана батькам суворо заборонили купувати дітям щоденники з обкладинками у вигляді кошенят або супергероїв. Дозволено лише зображення державної символіки: прапора та герба росії. Виплатити 10 000 рублів для допомоги батькам у зборі школярів до 1 вересня російська влада не може. Забезпечити всіх без винятку учнів безкоштовним гарячим харчуванням теж не в змозі. Навіть вирішити остаточно ганебну проблему з теплими туалетами в школах вище за їхні сили, але при цьому чиновники в наказовому порядку вимагають пишатися прапором та гербом. Може, ви спочатку дасте школярам відповідні умови для навчання, як це й належить у будь-якій нормальній державі, а там вони самі, щиро, а не з-під палиці, куплять собі патріотичні щоденники?».
Звичайно, можна на деякий час взяти варварським способом під контроль чужу територію. Але всі перемоги та поразки починаються в головах людей. Чи є шанси в окупантів утриматися за таких підходів до українських громадян і за аналогічних «інвестиціях в освіту» — питання досить риторичне.
