Розгорнуті механізовані штурми з довгими колонами техніки відійшли в минуле — натомість основною ударною силою стали безпілотники. Вже за пів…
Олег Гаркус – відомий косівський майстер ювелірної справи. Його вироби з металу надзвичайно популярні, і їх із задоволенням купують у багатьох країнах світу, адже на них зображені наша символіка, гуцульські орнаменти та інше мистецтво етнічних українських національностей.
− Моє ремесло − з простого шматка металу зробити витвір мистецтва з українською символікою. Це нині користується попитом не лише серед українців, але й закордоном. Роботи відображають всю українську культуру та звичаї, всю нашу ментальність. Україна показала себе як сильний та волелюбний народ, нами захоплюються та люблять усе те, що пов’язане з нашою державою.
Ювелір є завідувачем відділу художнього металу в Косівському інституті декоративного та прикладного мистецтва, де колись сам навчався і, зрештою, сьогодні навчає своїх вихованців робити те, що вміє. Ідея зайнятись благочинністю в Олега виникла на початку російського вторгнення, адже всі його друзі, знайомі та колеги активно зайнялись волонтерством.
− На перших порах я теж допомагав Збройним Силам України та бійцям тероборони, ми з однодумцями купували для наших захисників військове спорядження, автомобільну техніку, квадрокоптери та іншу необхідну амуніцію, – продовжує Олег Гаркус. – Згодом зрозумів, що слід займатись тим, що вмієш робити найкраще та спрямувати свою працю у правильне русло, допомагаючи ЗСУ. Оскільки в мене є своя майстерня, то у вільний від роботи час я виготовляв прикраси, котрі згодом виставляв на продаж.
Олег Гаркус виготовляє різноманітні кулони, браслети, перстні та інші прикраси. Усі вони так чи інакше містять елементи українського стилю.
− Я працюю в основному з латунню та мельхіором. Можу, звичайно, робити і золоті чи срібні прикраси, проте матеріал надто дорогий. У нас дуже популярний місцевий матеріал – мосяж (у гуцулів так називають жовту мідь. – Авт.). Крім того, багато виробів прикрашаю агатом, муранським склом, коралом, шунгітом та іншими матеріалами. Головне в роботу вкласти душу – і виріб буде якісним та цінним.
Скільки виробів майстер уже продав – не пам’ятає, також не знає точної суми, отриманої за них, адже частину грошей віддає на потреби української армії, решту грошей витрачає на закупівлю матеріалів для подальшої роботи.
− Після перемоги планую створити найбільшу у світі зґарду з мосяжу, − каже ювелір. – Це буде такий собі символічний крок на знак того, що Україна і весь її народ – найкращі та найсильніші у світі.
