Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Дорогі друзі!
Дорогий польський народе, брати й сестри!
Уже 83 роки відділяють нас від того ранку, який поставив Європу та світ на межу загибелі. 1 вересня 1939 року близько 4-ї ранку польське місто Велюнь зазнало страшного бомбардування. Нацистська Німеччина пішла війною проти всіх вільних націй, почавши з Польщі.
І не буде такого покоління українців, поляків, усіх європейців чи людей взагалі, які забудуть, що ніс нацизм і за що були притягнуті до відповідальності нацистські кати.
Люди вірили, що вдасться уникнути повторення тих страшних злочинів і такої жорстокої війни. Але знову був такий ранок. Тільки вже 24 лютого 2022 року, коли бомби й ракети вдарили по мирних містах. Знову ідеологія ненависті пробує захопити собі простір у Європі шляхом масових убивств і терору.
Повторюється Велюнь – у Харкові, у Миколаєві, у містах Донбасу, у Маріуполі. Повторилися спалені міста й села. Повторилася Катинь – в Оленівці. Повторилася депортація.
Але є те, що не повторилося. Ніхто не укладав злочинних пактів з ненавистю. І з першої хвилини цієї війни ми отримуємо реальну допомогу від справжніх друзів і братів, які стали нашим потужним тилом і роблять усе, щоб допомогти нам здобути перемогу.
Ми зробимо все, щоб українці, поляки й усі народи Європи жили вільно. Щоб кожне покоління наших народів, усіх європейців та людей взагалі памʼятало, що ніс рашизм і за що будуть покарані рашистські кати. Ми зробимо все, щоб ранок 1 вересня, ранок 22 червня і ранок 24 лютого не повторювалися. Ніколи знову. Ми зробимо все, щоб ненависть остаточно програла.
Dziękuję Ci za wsparcie! Dziękuję, drogi Andrzej, za twoje przywództwo! Chwała Polsce! Chwała Ukrainie!
Вічна памʼять усім безневинно загиблим!
