Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
В арсеналі армії Швеції є береговий протикорабельний ракетний комплекс Robotsystem 17 або RBS-17. Він здатний виявляти та уражати надводні цілі малої водотоннажності у прибережній зоні, наприклад, десантні катери. Також можливе застосування ракети й по наземних цілях.
Хоча комплекс і вважається шведським, але в основу його розробки лягла американська керована ракета HellfireAGM-114С. У 1984 році оборонне відомство Швеції уклало із компаніям Rockwell (США) та Bofors (Швеція) контракт на переробку даної зброї з метою створення легкого берегового ракетного комплексу. Дослідно-конструкторські роботи завершилися у 1987 році, а вже за два роки перші комплекси нового типу надійшли до частин берегової артилерії.
Власне, RBS-17 є легким ракетним комплексом із надзвуковим боєприпасом. Хоча він і виконаний у стаціонарному варіанті, проте малі габарити та маса дозволяють швидко переміщати його з позиції на позицію та готувати до бойової роботи. Комплекс налічує декілька основних компонентів: оптико-електронну станцію спостереження, виявлення та підсвічування цілі (ОЕС), операторський пульт, дистанційно керовану пускову установку та протикорабельну ракету. Під управлінням однієї ОЕС можуть застосовуватися кілька пускових установок, розміщених поруч або на деякій відстані одна від одної. Засоби комплексу з’єднуються кабелями.
ОЕС берегового комплексу виконано у вигляді переносного агрегата на тринозі, що управляється оператором. Оптика забезпечує спостереження та пошук цілей на дальності не менше ніж 10-12 км. Також є лазерний далекомір-целевказівник для підсвічування об’єкта, який збираються атакувати.
Пускова установка зі складу RBS-17 відрізняється простотою конструкції. На хрестоподібній основі поміщена U-подібна поворотна опора з можливістю горизонтального наведення. На ній підвішені напрямна для ракети і частина необхідної апаратури.
Принцип роботи шведського комплексу є досить простим. Самостійно або за зовнішнім цілевказанням оператор знаходить ціль і наводить на неї лазерний промінь. Потім відбувається запуск і ракета спрямовується до підсвіченої цілі. При цьому точність та ефективність стрільби безпосередньо залежить від майстерності оператора, що відповідає за підсвічування цілі.
Ракета для RBS-17, як уже згадувалося, є доопрацьованим варіантом серійної американської AGM-114С. Вона відрізняється застосуванням напівактивної лазерної головки самонаведення, що вимагає підсвічування цілі. Крім того, компанія Bofors розробила осколково-фугасну бойову частину з контактним підривом або уповільненням. Вага ракети становить близько 50 кг, вага бойової частини – 8 кг, швидкість польоту – до 450 м/с, дальність стрільби – до 8 км.
Фото з відкритих джерел
