Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
Ракетні удари з моря по Одесі й Одеській області росія часто здійснювала, застосовуючи ракети П-800 «Онікс». Ними на російському чорноморському флоті оснащені сили берегової оборони — декілька комплексів (до двох десятків С/ПУ) ПБРК «Бастіон».
Ці комплекси дислокуються неподалік міста Анапа (11-та бригада берегових артилерійських військ), у місті Севастополь (15-та бригада БРАВ), а також так званий об’єкт 100 поблизу мису Айя — комплекси «Бастіон-С» (індекс К300С) — стаціонарний варіант шахтного базування.
Крім «Бастіонів», ракетами П-800 «Онікс» були оснащені декілька об’єктів плавскладу чф. Зокрема малі ракетні кораблі проєкту 21631 «Вишній Волчок», «Орехово-Зуєво», «Інгушетія» і «Грайворон». За деякими даними, на початку повномасштабного вторгнення в Україну росія мала понад чотири сотні таких ракет, і досить активно завдавала ними ударів по наших приморських містах. Але останнім часом пуски «Оніксів» стали досить рідкісними.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко («Злой одессит». — Авт.) на своєму телеграм-каналі розповів доволі цікаву історію. За його словами, причинами «гучної бавовни й великої задимленості», яка трапилась 28 серпня на мисі Фіолент у тимчасово окупованому Криму, стала ракета П-800 «Онікс», яка… впала — або сама, або її збила російська ППО. «Цими ракетами ще донедавна регулярно обстрілювали Одеську область. Не минало й дня, щоб їх не запускали по місту та області. Але зараз вони практично не використовуються. Насамперед тому, що стали досить дефіцитними», — зазначив Коваленко.
Він переконаний: якщо це був пуск П-800, то він відбувся після досить тривалої паузи. Яка наводить на думку, що наразі ракети П-800 у росії залишилися тільки на зберіганні. «А зняття зі зберігання — це не просто зірвав пломбу й повіз «заряджати». Умови зберігання зброї, боєприпасів і техніки в росії всім чудово відомі. Тому після подібного «зберігання» все це повинно пройти додаткове обслуговування, і навіть ремонт», — додав Коваленко.
Він припустив, що росія напевно-таки запустила П-800, яку зняли зі зберігання, і вона виявилася вже непридатною для застосування.
Маючи суттєвий дефіцит таких ракет, росія почала терміново шукати, де можна швидко поповнити їхній запас, і знайшла такі ракети… в Індії.
Свого часу, ще в 1998 році, було створене спільне російсько-індійське підприємство «Брамос». Воно отримало назву на честь річок Брахмапутри та москви. Основним проєктом підприємства стало створення й виробництво надзвукової крилатої ракети, яка отримала аналогічну назву — «Брамос». Перший запуск ракети відбувся 12 червня 2001 з берегової пускової установки. Прототипом «Брамоса» стала добре відома в росії ракета П-800 «Онікс» (точніше, його експортна версія «Яхонт». — Авт.).
Ракета пройшла низку випробувань та удосконалень, і сьогодні вона має назву PJ-10 «Брамос» (PJ-10 BrahMos) — надзвукова крилата ракета, розроблена спільно підприємствами «ВПК «НУО машинобудування» та Організацією оборонних досліджень та розробок Міністерства оборони Індії. Складання ракет здійснює СО BrahMos Aerospace в Хайдарабаді та ВАТ «ПО «Стріла»» в оренбурзі. Різні версії ракети стоять на озброєнні ВПС, ВМС та сухопутних військ Індії.
Довідники повідомляють, що ракета «Брамос» може розвивати швидкість, яка у 2,5–2,8 раза перевищує швидкість звуку. Її можна запускати з підводних човнів, кораблів, літаків або з наземних платформ. Ракета уражає цілі на відстані 300 км у базовому та до 450 км у модернізованому варіанті. Вона наводиться на наземну або морську ціль інерційною системою та коригується радіолокаційною головкою самонаведення. Стартова маса ракети до 3 тонн, маса бойової частини 200–450 кг. Індійці виготовили PJ-10 BrahMos в різних варіантах, якими можна здійснювати пуски з платформ різного базування і по різних цілях.
Такі ракети для ударів по Україні армія рф хоче придбати в підприємства «Брамос». Зі свого боку воно вже готове постачати російській армії однойменні надзвукові протикорабельні ракети, які наразі їй дуже потрібні. Про це в інтерв’ю РІА Новости заявив співдиректор компанії з російської сторони Олександр Максічов.
Проте росіяни не враховують політичні аспекти, а саме ймовірність накладання санкцій на Індію за постачання озброєнь росії з боку США та інших країн світу. Тож вони серйозно націлилися на ракети, які індійська сторона виготовляє за російською ліцензією. Сумніваюсь, що зі свого боку Індія наважиться заради країни-вигнанця росії псувати стосунки з цивілізованим світом, і бажання заробити криваві рублі на війні в Україні пересилить усі перестороги.
