У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Шість місяців тому тисячі українців, які ще учора були цивільними людьми, взяли до рук зброю та стали до лав ЗС України. Саме так вчинив і військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ із позивним «Старий». 24 лютого він вже був у територіальному центрі комплектування, стояв у черзі разом з іншими добровольцями, аби потрапити до війська.
– У мене вже був досвід військової служби. З 2014 до 2019 року – у ЗСУ, був командиром відділення, брав участь у бойових діях. До речі, батьки мої до 2017 року не знали, що я в армії, думали, що я у відрядженні… Не казав їм, бо не хотів, щоб вони переживали, – розповів «Старий».
Військовослужбовець згадав, що 24 лютого на збірному пункті було дуже багато людей:
– А вже наступного дня наш підрозділ вступив у свій перший бій під час оборони Києва… Бойові дії після 24 лютого ні в яке порівняння не йдуть з тим, що було в АТО/ООС… Приміром, коли ми виконували завдання біля Мощуна, то 2-3 ворожі безпілотники постійно кружляли над нами й вівся безперервний мінометний обстріл. Щоб ви розуміли, півтора кілометра там ми йшли більше ніж 2 години. Через кожні 15 кроків доводилося лягати, бо «накривали» сильно. Добре, що всі хлопці тоді зі мною були навчені.
До широкомасштабного вторгнення «Старий» працював ще і водієм фури.
– І навички роботи звідти знадобились у війську, адже швидка реакція потрібна і тут, і там.
Тероборонець мріє, щоб після перемоги його підрозділ зібрався повним складом:
– І це буде великим святом. Головне, щоб усі живі були.
