Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
«Стетхем» молодший сержант, командир підрозділу, родом із Полтавської області, проте не один рік уже проживає на Дніпропетровщині. Хлопець служить у окремому батальйоні морської піхоти та захищає нашу країну на Херсонському напрямку.
− З 2019 року служив разом із контрактниками, нині більшість це мобілізовані, дуже хороші хлопці, − розповідає про побратимів «Стетхем». − Я особисто вже побував неодноразово у близькому контакті з ворогом, то можу впевнено сказати, що з цими хлопцями, які перебувають нині разом зі мною, я особисто піду в бій і поведу своє відділення за собою.
На початку березня «Стетхем» дістав поранення, проте відновився і повернувся, щоб надалі захищати свою Батьківщину.
− Поранення зазнав біля населеного пункту Василівка – це траса Запоріжжя − Мелітополь. Вийшла на нас ворожа колона: 4 танки, 6 БТРів і піхота. Ми прийняли бій – це ми вже крайня лінія оборони були. Бій був із переважаючими силами противника. Ми добре себе показали, росіяни трішки налякались, почали розбігатися, а ми продовжили їм насипати, у нас усі живими вийшли з бою, лише частина дістали поранення. У мене були осколкові поранення, зараз у мені 11 осколків, крім тих, які витягнули. І з ними я продовжую нести службу, − розповідає «Стетхем».
Хлопець каже, що звичайно є деякі проблеми після порання, але мотивація перебувати тут значно сильніша. Заради дружини і дитини, батьків, брата, сестри, родини − він тут. Щоб ці «братіки» не прийшли сюди і не правили нашими людьми. Тому «Стетхем» разом із побратимами буде стояти до останнього.
− Зброєю, лопатою, руками, якщо буде потрібно, але морська піхота України вбиватиме цю наволоч завжди, − додав він.
