Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Після 24 лютого багато українців та українок стали до лав Сил територіальної оборони ЗСУ. Не винятком став і тероборонець із позивним «Осінь». Він був військовослужбовцем контрактної служби з 1995 року до 2008 року. Також брав участь в АТО у 2015-2016 роках у складі однієї з бригад ЗСУ. А до повномасштабного вторгнення працював звичайним комірником на складі.
— Як порівнювати сьогоднішні бойові дії та Антитерористичну операцію, то різниця величезна. У 2015-2016 роках інтенсивність була не така висока. Зараз іде війна артилерії… Але хочу відзначити, що й армія наша стала більш професійною, стало більше вмотивованих людей, — ділиться враженнями «Осінь». — Сталось це не через те, що у 2015 році не так багато людей були готові воювати.
— Для значної частини пересічних громадян війни ніби й не існувало. Це було ніби десь далеко. Пам’ятаю, що знайомі тоді не розуміли, запитували: для чого тобі треба їхати на війну? Нині ж безліч людей зголосилися захищати свій дім, свою землю, бо всі бачили, що ворог стояв навіть біля Києва.
Своїй родині військовий про нинішню службу розповідає, але не все.
— Намагаюсь берегти їх, щоб не так переживали… До речі, мати моя тільки нещодавно дізналася, що я воюю. Не хотів, щоб вона переживала, тому на початку вторгнення постійно їй казав, що фірму мою перенесли на Львівщину. І мати думала, що я на роботі. Доньці своїй теж я далеко не все розповідаю. Дружина більше знає про мою службу.
Про бойові дії «Осінь» знає не з чужих розповідей, у 2015 році дістав поранення під час виконання бойового завдання.
— У мене були пробиті легені, печінка, хребет, шия, руки, ноги. Наша група тоді підірвалась на розтяжці у формі п’ятикутної зірки — там була міна ОЗМ-72 та п’ять гранат Ф-1. Та я радий можливості повернутися до строю, опанував нові види озброєння, зокрема NLAW. Сьогодні більшість українців переоцінили цінності, і я переконаний: для щастя нам сьогодні достатньо одного — Перемоги. Як ми переможемо, то я відразу повернусь до цивільного життя, допомагатиму дружині працювати у її власному ательє, — каже «Осінь».
