Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Після 24 лютого багато українців та українок стали до лав Сил територіальної оборони ЗСУ. Не винятком став і тероборонець із позивним «Осінь». Він був військовослужбовцем контрактної служби з 1995 року до 2008 року. Також брав участь в АТО у 2015-2016 роках у складі однієї з бригад ЗСУ. А до повномасштабного вторгнення працював звичайним комірником на складі.
— Як порівнювати сьогоднішні бойові дії та Антитерористичну операцію, то різниця величезна. У 2015-2016 роках інтенсивність була не така висока. Зараз іде війна артилерії… Але хочу відзначити, що й армія наша стала більш професійною, стало більше вмотивованих людей, — ділиться враженнями «Осінь». — Сталось це не через те, що у 2015 році не так багато людей були готові воювати.
— Для значної частини пересічних громадян війни ніби й не існувало. Це було ніби десь далеко. Пам’ятаю, що знайомі тоді не розуміли, запитували: для чого тобі треба їхати на війну? Нині ж безліч людей зголосилися захищати свій дім, свою землю, бо всі бачили, що ворог стояв навіть біля Києва.
Своїй родині військовий про нинішню службу розповідає, але не все.
— Намагаюсь берегти їх, щоб не так переживали… До речі, мати моя тільки нещодавно дізналася, що я воюю. Не хотів, щоб вона переживала, тому на початку вторгнення постійно їй казав, що фірму мою перенесли на Львівщину. І мати думала, що я на роботі. Доньці своїй теж я далеко не все розповідаю. Дружина більше знає про мою службу.
Про бойові дії «Осінь» знає не з чужих розповідей, у 2015 році дістав поранення під час виконання бойового завдання.
— У мене були пробиті легені, печінка, хребет, шия, руки, ноги. Наша група тоді підірвалась на розтяжці у формі п’ятикутної зірки — там була міна ОЗМ-72 та п’ять гранат Ф-1. Та я радий можливості повернутися до строю, опанував нові види озброєння, зокрема NLAW. Сьогодні більшість українців переоцінили цінності, і я переконаний: для щастя нам сьогодні достатньо одного — Перемоги. Як ми переможемо, то я відразу повернусь до цивільного життя, допомагатиму дружині працювати у її власному ательє, — каже «Осінь».
