Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
АрміяInform продовжує розповідати про історію збройних конфліктів із росією. У 16-й серії нашого проєкту розповідь про те, як козаки москалів під Смоленськом розбили.
30 квітня 1632 року помер король Польщі Сигізмунд III Ваза. У москві вирішили, що настав слушний момент для реваншу. У червні 1632 року московія порушила Деулінське перемир’я, що було чинним до 1 червня наступного року, і її війська вторглися на територію Речі Посполитої.
У жовтні майже 24 тисячі московських солдатів на чолі з боярином Михаїлом Шеїним із 150 гарматами підійшли до Смоленська та взяли місто в облогу. Але, попри численні штурми, взяти місто не вдавалося. Розлючені москалі влітку 1633 року розорили околиці Полоцька та Вітебська.
Облога Смоленська затягнулася аж до вересня 1633 року, коли новий король Владислав IV Ваза підійшов до міста з 15-тисячним польсько-литовським військом та 12 тисячами запорізьких козаків на чолі з гетьманом Тимофієм Орендаренком та Тарасом Трясилом. 3 жовтня їм вдалося прорвати блокаду, а в грудні оточити військо Шеїна. Після цього польські та козацькі загони почали акти відплати на заході московського царства — палили села від Великих Лук і Ржова до Можайська, Калуги і Козельська.
Багато дворян і найманців, що потрапили в блокаду під Смоленськом, не бажаючи потерпати від голоду і хвороб, покидали московський табір і переходили до Владислава.
Легка кіннота Тараса Трясила відіграла вирішальну роль у бою під Щелкановим 10 квітня 1634 року, де московська армія була розбита вщент.
У Європі в цей час точилася Тридцятирічна війна. Річ Посполита входила до коаліції католицьких держав на чолі з Габсбургами. У цій ситуації природним союзником московії стала протестантська Швеція. Вступ у війну московії усував для шведів, що тоді воювали в Німеччині, загрозу війни на два фронти.
Цікаво, що в 1633 році у війну на боці Речі Посполитої вступило й Кримське ханство. У середині червня до 30 тисяч кримських татар під командою Мубарек-Гірея Ізюмським шляхом напали на московію та спустошили околиці москви, Коломни, Рязані, Калуги та інших міст. Цей напад критично послабив військо Шеїна, адже чимало уродженців тих країв самовільно залишили розташування під Смоленськом, щоб захистити свої володіння.
30 квітня 1634 року, після капітуляції московитів, розпочалися переговори, що завершилися підписанням 14 червня в Полянові угоди про «вічний мир». Згідно з нею московія визнавала кордон 1618 року із Річчю Посполитою, залишила переможцеві всю артилерію і табірне майно та виплатила 200 тисяч рублів сріблом королю Владиславу. За це він погодився виключити зі своїх регалій титул «цар московський» та пожалував московському царству невеличкі містечка Серпейськ і Трубчевськ із повітами.
2020 року 43-тя окрема артилерійська бригада Збройних Сил України отримала почесну назву — «імені гетьмана Тараса Трясила».
