Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
Співачка та волонтерка Христина Панасюк неодноразово ставала героїнею публікацій кореспондентів АрміяInform. Її запальна й мотиваційна вдача та творчість допомагають воякам на фронті та в тилу. А самі пісні присвячені героям російсько-української війни, їхнім близьким і побратимам-волонтерам.
Цього разу ми супроводжували Христину під час її творчої зустрічі з пораненими вояками, які проходять лікування в одному з реабілітаційних центрів на Львівщині. Військовослужбовці оговтуються після важких травм та втрати кінцівок. Вчаться заново жити й відчувати себе в соціумі. Багато хто має етап підготовки до подальшого протезування. А окремі пацієнти готуються після того, як отримають штучну кінцівку, повернутися на фронт до своїх побратимів.
Христина Панасюк не розлучається з гітарою. Шестиструнний інструмент — це її зброя. А вірші й пісні — боєприпаси.
— Після 24 лютого мої творчі й волонтерські поїздки збігаються. Я намагаюся привозити щось корисне та співати для наших вояків там, де гаряче. Нещодавно була на Харківщині, — розповідає Христина. — Ну а сьогодні вирішила завітати до реабілітаційного центру. Поспілкуватися з пораненими. Бо це їм потрібно.
Зі слів співачки, кожен такий візит — це і серйозне випробування для неї. Привід для натхнення та захоплення мужністю наших воїнів.
— Я не можу передати словами, наскільки ці люди сповнені гідності й сили. Приклад для нас усіх. Навіть попри поранення вони не втрачають того бійцівського духу. Виконуючи свої пісні, я дивилася в зал. І хлопець без однієї руки плескав по коліні, підспівуючи й закликаючи своїх побратимів вітати наш концерт, — говорить вона.
Христина вважає, що для людей мистецтва нині дуже важливо підтримувати воїнів. Показувати, що суспільство цінує й поважає їхній подвиг. А для поранених — це додатковий стимул здійматися на ноги, одужувати й повертатися до життя.
— Хочеться вірити, що цей невеликий концерт, який сьогодні відбувся, хлопці сприймуть як терапію і він допоможе їм швидше одужати, — сподівається волонтерка.
Фото та відео автора.
