Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Йшов 173 день повномасштабної війни проти нацистської росії. Ненавчені російські «військові кореспонденти» продовжують наводити українську артилерію на власні штаби. Днями один із путінських посіпак чванливо виклав фотографії з-під будівлі в окупованому населеному пункті Попасна, похизувався тим, що зустріли його як «рідного», розповіли декілька «кумедних історій». І все б нічого, але на фото потрапила табличка з адресою найближчого бомбосховища. Результат закономірний до неможливого: штаб «мальчіков в трусіках» раптово вибухнув з ознаками середньо-сильного задимлення, а кати і терористи з бандформування «вагнер» всередині загадково дематеріалізувались, створивши позитивну меліорацію прилеглого чорнозему для зростання бавовни. Міністерство окупації колишньої росії досі розбирається в події, за попередніми висновками, на базі «что-то проізошло».
У результаті сходження благодатного вогню — з місця загадкових подій цілий день виносили обгоріле шмаття крадіїв унітазів, знищену зброю та невелику кількість чогось, що вціліло і згодом буде успішно виміняно тимчасово живими окупантами на алкоголь, цигарки або банку тушонки.
Слід зазначити, що це не перший і, без сумніву, не останній випадок волонтерської діяльності рашистських брехунців на користь ЗСУ. Вочевидь, рівень брехні в машині пропаганди пробив дно настільки глибоко, що ось-ось дістанеться магми, і в дивовижні історії, про які неможливо мовчати, не вірить взагалі ніхто. Тому для розбавлення брехні крихтами правди нацисти мусять знімати справжні кадри зі справжнім російським окопним фаршем, а не тільки вистави «тікток-спецназу дона». І відбувається це, як можна здогадатись, безпосередньо на позиціях.
Примітно також те, що нещодавно на знищеній від’ємно побудованій базі з високою вірогідністю був присутній російський олігарх, мафіозі та бандит євгеній пригожин, який вважається ватажком згаданого терористичного угруповання. Якщо вірити іншим російським військовим злочинцям, вони не можуть вийти на зв’язок із пригожиним з моменту знищення бази окупантів. Вірити росіянам, звісно, можна не більше, ніж генератору випадкового тексту, який статистично іноді вгадує правду, але поставити свічку за упокій бідолашної тварини в пеклі все ж хотілося б. Бажано, звісно, щоб свічка була запущена пакетом із РСЗВ по позиціях рашистів. Дрібниця, але приємна.
