Про ці кіноновинки в інтерв’ю АрміяInform розповів їх продюсер, полковник запасу Олександр Дріз. – Почнемо з найближчої дати – 6…
Ще не встигли вщухнути вибухи на аеродромі в Саках в окупованому Криму, а на московії вже наплодили версій того, що ж власне сталося. Розліт цих версій був не меншим за розліт уламків: від потрапляння далекобійної ракети до недопалка, кинутого не в тому місці.
Варто сказати, що «картинка» подій дійсно була гідною голлівудських «фільмів-катастроф»: далекі гриби вибухів, зняті курортниками на пляжі, паніка і розпачливі фрази, величезний автомобільний затор біля кримського мосту, карети «швидкої допомоги» разом із пожежними машинами і літаками санітарної авіації. Додавали відповідного антуражу і екстрені виходи в ефір осіб різного ступеня офіційності.
І це зрозуміло, адже медійний ефект того, що відбулось на базі морської авіації рф у криму, набагато вищий за регулярні прильоти у різноманітні прикордонні з Україною селища.
Винне не ппо росії, а недопалок рядового турсункулова
Після затяжного мовчання, так зване міноборони рф так вирішило прокоментувати вибухи: «…близько 15:20 на території аеродрому Саки на обвалованому майданчику зберігання відбулася детонація кількох авіаційних боєприпасів. Унаслідок вибуху ніхто не постраждав. Авіаційна техніка на аеродромі не пошкоджена…».
Відзначимо, військовий аеродром «Саки» біля селища Новофедорівка Сакського району був місцем базування 43-го окремого морського штурмового авіаційного полку чорноморського флоту. З початку року російські пілоти з Новофедорівки брали активну участь в агресії, а деяких із них зуміли жорстко приземлити захисники України.
Пізніше міноборони росії винесло остаточний вердикт: «…як основна причина надзвичайної події на аеродромі Саки розглядається лише порушення вимог пожежної безпеки. Жодних ознак, доказів і тим більше фактів навмисного впливу на боєприпаси з метою підриву немає».
Проте, пропагандистам у це вперто не хотілось вірити, і тому вони звертались до «государя» з проханням «випустити дракона».
Так, станом навечір того ж дня було офіційно заявлено про нібито одного загиблого та кількох поранених. Серед них двоє дітей. Що робили останні на «обвалованому майданчику зберігання, де відбулася детонація кількох авіаційних боєприпасів», ніхто, звичайно, не пояснює.
НАСПРАВДІ, в історії з Саками цікаво й те, що у росії засвоїли гіркий досвід святкування дня вмф в окупованому Севастополі. Там і досі не визначились, хто винуватий в атаці дрона на штаб чф зс московії.
Цього разу москва вигадувала фейк відносно швидко і подала його в вигляді наказу вважати «надзвичайну подію у Саках» наслідком не української атаки та провалом протиповітряної оборони окупантів, а нехлюйства якогось «рядового турсункулова». Останній начебто просто «порушив правила пожежної безпеки».
Команда «Стоп!» у розслідуванні прийшла з москви
Міноборони України, в свою чергу, абсолютно не наполягало на власних заслугах у зв’язку із «пригодою в Саках» і взагалі поставилось до неї з гумором.
Мабуть, для москви в той час була велика спокуса знайти на місцях вибухів візитки Байдена, ДНК Залужного, або в крайньому разі, пір’я птиць-камікадзе, вирощених в американських біолабораторіях. Як не дивно, цього разу москва дала чітку команду «Стоп!». Адже визнати диверсію – знову розписатись у неспроможності фсб запобігти їй. Заявити, що то був ракетний «приліт» – визнати абсолютний провал протиповітряної оборони свого ж «сакрального непотопимого авіаносця».
Отже, дана історія шитав кремлі такими жовтими «нитками», аби створити ілюзію, що відпочивальникам начебто нічого не загрожує і «можна далі спокійно засмагати».
Джерело: Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI
