Українські далекобійні удари спрямовані на об’єкти, які наповнюють бюджет держави-агресорки, постачають загарбницько-окупаційну російську армію пальним, підтримують ворожу логістику та, відповідно,…
Днями українські сили протиповітряної оборони збили сім із восьми запущених ворогом ракет. Така результативність вражає, зокрема і колег із країн НАТО. Однак наше ППО існуючими засобами може ефективно протидіяти далеко не усім ракетам, прокоментував речник Командування ПС ЗСУ полковник Юрій Ігнат.
— Будь-яка протиповітряна оборона не гарантує абсолютні 100% захисту. До того ж ворог намагається всіляко перехитрити нашу систему ППО, використовуючи слабкі місця, рельєф місцевості, дані повітряної розвідки, агентури. Та завдяки успішній взаємодії та зростанню професійності бачимо хороший результат. Проте висока ефективність стосується у першу чергу крилатих ракет. Найчастіше збиваються ракети, що летять з типовою швидкістю, близько 900 км на годину. Це ракети Калібр, ракети типу Х-555, Х-101. Це — також складна ціль, але реалістичніша.
Оскільки сьогодні на озброєнні ми маємо засоби, які вироблялися у 80-х роках, а розроблялися ще у 70-х, протидіяти високошвидкісним ракетам — вкрай проблематично. Противник тим часом продовжує використовувати усі типи озброєння, яке є в них у арсеналі.
— Для того, аби ефективніше збивати ракети типу «Іскандер», яка летить зі швидкістю понад 8 тис. км на годину, і радянську Точку-У, яка вражає ціль зі швидкістю понад 4 тис. км за балістичною траєкторією, або ж «Онікс», необхідні західні системи протиповітряної та протиракетної оборони, — додав полковник Юрій Ігнат.
