Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
— Це була дитина, на яку не було за що накричати, — ділиться Марія Русник, мати Героя України Романа Русника. — Гарно вчився, допомагав, закінчив академію з відзнакою. Одразу після випуску потрапив на фронт. «Мій захисник», — із гордістю казала я, а Роман жартівливо наказував: «Відставити плакати!» та обіцяв, що все буде добре.
Сьогодні, 29 липня, Роман Русник святкував би свої 24 роки. Мабуть, зібралися б рідні та друзі, багато б жартували та сміялись, та очевидно, що бажали б головного — Миру! А можливо, свій день народження зустрів би на передовій… Та 9 березня 2022-го на Луганщині Роман загинув, до останнього прикриваючи відступ побратимів. Завдяки героїчному вчинку друзі лишились живими, сам Роман врятуватись не зміг…
— Я розумію, що потрібно жити далі, але досі не вірю, що син не з нами… Сподіваюсь, він не забуває за нас та своїх побратимів, допомагає з неба боронити Україну, за яку віддав своє життя.
«Мій захисник», — із гордістю каже мати, коли дивиться на фото сина з чорною стрічкою та не стримує сліз… Але ніхто вже не скаже: «Відставити плакати…»
