Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
Позаду залишились два роки інтенсивних теоретичних занять і практичних навчань. Позаду — і навчальний збір та державний випускний іспит. Сьогодні — урочиста мить складання Військової присяги на вірність Українському народові. Попереду — втілення нових планів у життя для понад сотні юнаків і дівчат, які завершили навчання на кафедрі військової підготовки Вінницького національного технічного університету і невдовзі стануть молодшими лейтенантами запасу.
Як розповів завідувач військової кафедри полковник запасу Андрій Поляков, перед складанням Військової присяги студенти 2 курсу пройшли навчальний збір, який став підсумковим заходом підготовки офіцерів запасу. Він тривав місяць і проводився у частинах Вінницького гарнізону.
— Під час збору слухачі, а це майбутні військові автомобілісти, зв’язківці, фахівці з радіотехнічного забезпечення авіації та інші спеціалісти, набували та закріплювали практичні навички безпосередньо на визначеній техніці у військових підрозділах, — прокоментував кореспондентці АрміяInform Андрій Павлович. — Також студенти закріпили знання з поводження та володіння стрілецькою зброєю та провели обов’язкові залікові стрільби.
Випускний іспит налічував три етапи — теоретичну частину, демонстрацію практичних вмінь і навичок та відповіді на додаткові запитання щодо ведення бойових дій ЗСУ на сучасному етапі. Знання студентів, окрім викладачів кафедри, перевіряли досвідчені фахівці з кожної ВОС, визначені командирами військових частин.
— Студенти показали високий рівень підготовки та впевненість у своєму виборі стати військовими. Мотивація молодих людей здобувати військові знання зростає щороку, особливо це стало помітно із початком широкомасштабного вторгнення росії в Україну, — додав завідувач кафедри військової підготовки ВНТУ. — Хочу відзначити роботу фахівців кафедри, від яких залежить і рівень підготовки, і якість навчання, і мотивація, адже якщо викладач добросовісно ставиться до своєї роботи, то й студенту цікаво. Це наочно демонструють якісно проведені комплексно-практичні заняття, що значно підвищують вмотивованість.
Зі свого боку Голова екзаменаційної комісії полковник Микола Коморний зазначив, що незважаючи на складні умови воєнного стану, кафедра військової підготовки ВНТУ виконала всі поставлені завдання та забезпечила високу підготовку слухачів завдяки сучасним підходам до навчання та впровадженню бойового досвіду ЗСУ.
— За результатами випускних екзаменів хочу відмітити патріотичне та свідоме бажання студентів кафедри вступити до лав силових структур України. Їхній рівень підготовки дозволяє швидко опанувати посадові обов’язки за обраною спеціальністю, тим самим прискоривши рух України до перемоги над країною-загарбником.
Серед випускників кафедри військової підготовки ВНТУ — Богдан та Олександра. Студенти відзначили високу якість підготовки в навчальному закладі — як теоретичної, так і практичної.
Богдан здобуває вищу освіту у Вінницькому національному технічному університеті за спеціальністю «Обслуговування та ремонт автомобільної техніки». Рішення вивчати військову справу ухвалив задовго до вступу. Батько хлопця — колишній поліцейський, який нині захищає Батьківщину в добровольчому підрозділі.
— Навчатись на військовій кафедрі — моє свідоме рішення, планував цю подію заздалегідь, прийшов цілеспрямовано. Вибирав заклад вищої освіти, зупинився на ВНТУ, адже вивчаю тут суміжний фах. Навчанням дуже задоволений. Нещодавно ми пройшли фінальний збір — це були серйозні практичні навчання, під час яких працювали з технікою у військовій частині під керівництвом досвідчених військових. Мали змогу не лише дивитись, а й були безпосередніми учасниками щоденного процесу підготовки, технічного огляду автомобілів тощо. Сьогодні відчуваю, що маю достатню підготовку, аби йти в бойову частину. Хоч раніше й вагався щодо цього, але із початком широкомасштабного вторгнення зрозумів, що не зможу стояти осторонь. Єдине — ще не вирішив, куди саме піду служити: у поліцію чи Збройні Сили. Схиляюсь до останніх, адже знаю, що автомобілісти дуже потрібні на передовій, — поділився планами Богдан.
Олександра — вчителька математики та фізики, цієї весни завершила свій перший викладацький рік у школі. Навчається в магістратурі Вінницького державного педагогічного університету. Дівчина родом із Кремінної Луганської області, тож не з новин знає про всі жахіття, які приносить «русский мир». Ще у 2017-му Олександра хотіла вступити до вищого військового навчального закладу, проте тоді мати відговорила її від цього кроку. Попросила здобути спочатку цивільний фах. Сьогодні дівчина активно шукає посаду в підрозділі Збройних Сил України, адже хоче укласти контракт на військову службу.
— Мрія вдягнути військову форму мене не полишала, тож я прийшла до технічного університету дізнатись про умови вступу на військову кафедру. У мить, коли мені майже одразу по приходу вручили направлення на ВЛК, зрозуміла — це доля. Саме в той період у мене вже з’явилось багато друзів- військових, які розказували і про службу на передовій та у ППД, і про навчання у ВВНЗ. Тож була трохи «в темі». Навчання на кафедрі сподобалось саме тим, що викладачі нам давали багато потрібної інформації, а головне — було достатньо практичних занять. Ми багато стріляли. На першому курсі розбирали-складали автомати, потім проводили практичні стрільби. Цього року оновили теоретичну базу щодо поводження зі стрілецькою зброєю, пригадали алгоритм роботи. Це дійсно круто — побачити, пощупати, перепитати у спокійній обстановці. Потім — стріляли під час збору. Біля кожного студента був закріплений військовослужбовець, який слідкував за правильністю виконання всіх дій. Коли в когось щось не виходило, інструктор підходив, питав, що сталось, та спокійно проговорював і показував, як потрібно зробити на цьому етапі.
Незабаром Богдан та Олександра, а також інші хлопці та дівчата, отримають військове звання «молодший лейтенант запасу» і зможуть впевнено та віддано захищати Україну.
Фото автора
