Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
У День Української Державності, з якою ніяк не може змиритися московська кліка, що десятиліттями безрезультатно намагається відтворити пропахлу нафталіном імперію, рашисти «привітали» українців зі святом масованими ракетними ударами. Понад два десятки ракет прилетіли з боку кремлівського сателіта білорусі, звідки вже протягом тривалого часу ракетні пуски не здійснювалися.
Під час брифінгу щодо оперативної обстановки на фронті, що пройшов у Медіацентрі Україна — Укрінформ, заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗС України бригадний генерал Олексій Громов розповів, що лише від початку поточного місяця росармія завдала по території України 49 ракетних та 44 авіаційні удари.
— Слід зазначити, що жоден населений пункт на напрямках наступу противника не обійшли його ракети чи артилерійські боєприпаси, — зазначає Олексій Громов. — А в деяких населених пунктах взагалі не залишилося житлових будинків. Саме таким чином російські війська продовжують нести «рускій мір» у села та міста Луганської та Донецької областей, руйнуючи школи, дитячі садочки й лікарні, залишаючи місцевих мешканців без житла, й звільняють від права на існування у цивілізованому світі.
За його словами, також противник не припиняє завдавати ракетних та авіаційних ударів по об’єктах цивільної інфраструктури у різних областях України.
— Це свідчить про цілеспрямованість дій російського військово-політичного керівництва щодо геноциду українського народу, — підкреслює бригадний генерал.
У результаті завданих противником від початку липня 93 ракетних та авіаційних ударів повністю зруйновані 28 об’єктів, серед яких — 4 школи та 9 житлових будинків. Частково зруйновані при цьому 137 об’єктів. З них 7 є об’єктами транспортної інфраструктури, 11 — заклади освіти й ще 29 — житлові будинки. Підрозділи рашистів продовжують робити все для знищення України як держави, а українського народу — як нації, залишаючи по собі випалену землю та руїни. Але Сили оборони України зупиняють ворога й не дають кремлю втілити свої плани у життя. Яскравим прикладом цього є той факт, що навіть на ділянках фронту, де тривають найінтенсивніші бойові дії, у Луганській, Донецькій та Харківській областях, противник зазнає величезних втрат і не може просунутися так далеко, як би того хотів. Попри своє величезне бажання й неодноразові переможні доповіді кремлівській верхівці, путінські генерали не можуть досягнути навіть своїх найближчих цілей — взяти під повний контроль Луганську та Донецьку області, де бойові дії тривають ось уже понад вісім років.
