Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
24 лютого на захист Батьківщини стали сотні тисяч українців.
Серед них і військовослужбовець окремої механізованої бригади ЗСУ Ігор.
− Того лютневого прохолодного ранку, коли ми почули перші вибухи, мені відразу стало все зрозуміло. Дружина заплакала, вона знала, що не стоятиму осторонь повномасштабного вторгнення. Переглянулися, я мовчки одягнувся і пішов до військкомату. Дружина знала, що інакше я не міг зробити, бо є речі вищі за нас. Схоже відчуття було у 2014 році, коли рашисти почали анексію Криму. Тоді я також ухвалив рішення чинити опір агресії рф, − розповідає військовий.
У 2014-му у Криму він не приховував своєї проукраїнської позиції, за що зазнав переслідувань з боку спецслужб окупантів.
− До 2019 року я продовжував працювати діджеєм на території півострова, спілкувався з колегами. На той момент не багато з них підтримували російську окупацію. Згодом з родиною я переїхав до Києва, − розповідає чоловік.
Військовослужбовець з 24 лютого цього року почав службу в роті охорони одного з районних територіальних центрів комплектування.
− Багато з військової справи на той момент довелося згадувати на ходу. Як поводитися зі зброєю, руки згадали миттєво, бо у 90-х роках проходив військову службу, − каже військовий. — У районному терцентрі комплектування навчився зведенню оборонних споруд, опанував кулемет та познайомився з великою кількістю добрих і гідних людей. Згодом я перевівся до окремої механізованої бригади ЗСУ. Тут хлопці з бойовим досвідом діляться своїми знаннями. Ми вчимося, і я сподіваюся, що досвід ЗСУ і структура управління НАТО, яку ми впроваджуємо, у результаті перетворять нашу армію на одну з найкращих армій світу.
Він також розповів, що за своїм характером не є людиною військовою:
− Але сьогодні мушу займатися цією справою. Це мій обов’язок як українця. Після війни планую повернутись до мирних професій. Продовжуватиму займатися управлінською діяльністю. А якщо знадобляться кадри для управління звільненим Севастополем, буду в перших рядах.
Фото − з особистого архіву військовослужбовця
