Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
На виході зі станції столичного метро «Академмістечко» я побачила хлопчика, який грає на гітарі, щоб зібрати гроші для українських військових. Його звати Максим, йому 11 років. Натхненний завзяттям мільйонів українців, Максим теж долучився до волонтерства.
— Я надихнувся діяльністю дітей, які допомагають ЗСУ, і вирішив, що також хочу долучитися до збору коштів. Попросив відвести мене на станцію метро «Академмістечко», адже це найближча до нас станція, щоб спробувати зіграти там на гітарі. Добре, що батьки завжди намагаються підтримати мене в моїх починаннях та креативних ідеях, — розповідає Максим.
Характерними для Максима рисами є ініціативність та наполегливість у вираженні власної громадянської позиції. Ще на початку повномасштабного вторгнення хлопчик записав англомовне відеозвернення, в якому закликав світ до закриття неба над Україною. Згодом він продекламував вірш, написаний його мамою, який посів I місце на українсько-польському дистанційному конкурсі.
— Він дуже старанний, мені інколи здається, що розмовляю не з дитиною, а з дорослою людиною. На третій день активної гри на гітарі в нього з’явилися болючі мозолі на пальцях. Я сказала, що завтра не поїдемо, хай відпочинуть пальці, а він все наполягав на своєму — взяв мене за руку, подивився так серйозно і сказав: «Мамо, а тим, хто в госпіталі, знаєш, як болить!». Після цих слів мій син значно подорослішав у наших із чоловіком очах, — розповіла мама маленького волонтера.
Першого ж дня Максим зібрав близько 2,5 тисяч гривень усього за сорок хвилин. Гру тоді перервала патрульна поліція, яку викликали небайдужі громадяни із сигналом про експлуатацію дитячої праці та жебракування. Мамі з хлопчиком довелось навіть їхати до ювенальної служби, де маленький музикант зумів усіх розчулити Гімном України у власному виконанні. Та попри деякий переляк після такої пригоди Максим твердо стояв на своєму й підбирав репертуар для наступного концерту в переході.
— Я граю тільки україномовні пісні. Наприклад, «Ой у лузі червона калина», «Їхав козак за Дунай», «Ніч яка місячна», «Ой, ти дівчина заручена» та, звичайно, Гімн України. Я вважаю, що допомогти таким чином нашим захисникам можна виключно українськими піснями, тому завжди відмовляюсь, коли просять зіграти щось із закордонних виконавців, — наголосив маленький музикант.
Максим зібрав уже понад 12 тисяч гривень, які він хоче передати до благодійного фонду Сергія Притули. На досягнутому хлопець зупинятися не планує та старанно вчить нові пісні.
