Чоловік систематично публікував у Telegram інформацію про місця виконання завдань військовими ТЦК та СП і про блокпости, де проводилися заходи…
«Пане полковнику, чи поїдемо цього року зимову Говерлу підкорювати? − по телефону запитав я. − Авжеж поїдемо, світовій спільноті треба показувати, яке в нас мальовниче Закарпаття, яка в нас красива та багата Україна, − почув у відповідь від полковника Журавльова».
Ця телефонна розмова відбулась буквально за місяць до початку широкомасштабного вторгнення російської армії до України. Зимовий похід на найвищу вершину українських Карпат зібрав тоді майже пів сотні військовослужбовців з країн-членів НАТО та Збройних Сил України. Метою такої екстремальної експедиції було не лише випробування своїх фізичних та психологічних можливостей, але й познайомити світову громадськість з українським колоритом, звичаями та культурою. А їх у нас, погодьтеся, надзвичайно багато.
− Сходження на Говерлу разом з натовцями 24 січня 2022 року було не першим. До цього в такому ж складі ми вже підкорювали цю вершину і у 2021 році, а минулого літа сходили на Петрос, − розповідає організатор міжнародних заходів «Загартовані війною», ад’юнкт Національного університету оборони України імені Івана Черняховського полковник Микола Журавльов. – Зазвичай я намагався запрошувати максимум іноземних військовослужбовців, котрі на той час перебували в Україні. В основному це армійці США, Канади, Литви, Чехії, Латвії та інших країн.
Важко зацікавити людей цивілізованого світу тим, що в них є давно в буденному житті, тому я разом із однодумцями вирішив поєднати відпочинок з екстримом та провести захід у колоритному закарпатському регіоні з цікавими культурними особливостями. І у нас вийшло непогано. Всі іноземці були вражені українським етносом, природою та, звичайно ж, людьми.
Ад’юнкт на бойових позиціях
До ад’юнктури, у 2019 році, Микола Журавльов обіймав посаду заступника начальника командного центру в оперативному командуванні «Захід», а до цього проходив службу в Ужгороді. Там і познайомився з цікавим та багатим на звичаї регіоном.
− Я давно розумів, що нам потрібно зміцнювати товариство України з Північноатлантичним альянсом, – продовжує офіцер. – Це треба було організовувати через знайомство з українськими традиціями та культурою, проводити обмін досвідом, вивчати їхні соціальні гарантії та модель військового і державного управління для того, аби розвивати наші Збройні Сили і державу в майбутньому.
У лютому полковник Журавльов планував поїздку на міжнародну наукову конференцію. Все, так би мовити, тривало за навчальним планом. Проте 24 числа, зранку, офіцер отримав наказ вибути в розпорядження до однієї з місцевих військових частин та почати першочергові заходи з організації та переходу підрозділу до кругової оборони в одному з районів Києва.
Чудотворна Ікона з Бородянки та волонтери із Говерли
− Ми тоді за лічені години разом із побратимами організували бойові позиції на околицях міста,– пригадує Микола Журавльов. – Було важко морально, але я, як старший офіцер, постійно підбадьорював особовий склад, давав поради та готував їх до будь-якого розвитку подій. Проте, дякувати Богові, минулося. Потім, коли ми прогнали московитських солдатів зі столиці, наш підрозділ надавав гуманітарну допомогу мешканцям Бородянки. Пригадую, як до мене підійшла одна жінка та попросила оглянути її квартиру на наявність вибухівки. У вщент зруйнованому приміщенні я побачив лише вцілілу ікону Спасителя Ісуса Христа, а все навколо − спалене! Тоді власниця і подарувала її мені як оберіг. Згодо виявилось, що цій іконі понад 100 років!
Останнім часом пан полковник тісно співпрацює з волонтерами із Закарпаття. Ті возять для постраждалих населених пунктів Чернігівщини та Київщини автомобілями продукти харчування, медикаменти, дитячі речі, побутовий інвентар тощо. Полковник Журавльов супроводжує благодійників та показує, куди і кому що потрібно завезти.
Варто додати, що волонтери – це учасники вищезгаданих міжнародних експедиційних сходжень на Говерлу, а також їхні друзі та колеги із закордону.
У планах – втілювати міжнародні цивілізовані стандарти в Україні
Сьогодні полковник Журавльов робить все для того, аби люди, котрі зазнали горя внаслідок російської агресії, почували себе захищеними та не забутими державою, а все решта – відбудується та стане ще кращим.
У 2024 році ад’юнкт збирається захищати наукову роботу на тему соціального захисту українських військовослужбовців. Після цього у планах продовжити військову службу в міжнародному співробітництві вітчизняного оборонного відомства.
− Хочу присвятити своє військове життя роботі над тим, аби якомога швидше та правильно Україна втілювала в повсякденну діяльність міжнародні цивілізовані стандарти. Я обов’язково проводитиму подібні міжнародні заходи, котрі вже сьогодні дають конкретний результат Україні. Вважаю, чим більше ти знайомиш свою країну із навколишнім світом, тим більше знайомлять тебе із навколишнім світом. Багато послів, військових аташе та звичайних солдатів і офіцерів познайомилось із українським Закарпаттям і вже сьогодні вони неабияк підтримують нашу державу та надають зброю, аби прогнати росіян з України. Ми переможемо, я це знаю, і це знає весь цивілізований світ.
