Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Про важливість роботи журналіста безпосередньо на лінії вогню було вже сказано й написано чимало, адже саме з репортажів з передової суспільство може дізнатись, яка війна насправді. І не лише про це. Детальна оперативна розповідь про дислокацію, склад і дії власних військ від старанного військкора «на передку» — чудове джерело інформації для… розвідки противника.
Саме так трапилося днями в одному з підрозділів російських окупаційних військ в Україні, як свідчить фото колективного листа від матерів загиблих і поранених російських військовослужбовців в/ч 74325. Цей лист розповсюдили декілька російських телеграм-каналів, які повідомляють про хід «спеціальної операції», і він не є фейком, адже зазначені особи дійсно існують і випадок насправді стався під час бойових дій на сході України.
У листі до голови Астраханського регіонального відділення загальноросійської громадської організації «Комітет солдатських матерів росії» Діхтяр А. Г. родичі військовослужбовців в/ч 74325 скаржаться на репортаж військового кореспондента «Известий» Валентина Трушніна від 30.06.2022 року. На підставі цього листа прохачі вимагають подати «офіційне звернення» до російського міністра оборони шойгу, щоб той заборонив ведення репортажів із зони бойових дій.
Після виходу зазначеного відеорепортажу позиції одного зі взводів цього підрозділу були «накриті» українською великокаліберною артилерією. Внаслідок обстрілу, як зазначено в листі, 5 військовослужбовців загинули і 3 важкопоранені.
Тому, як висновок, родичі загиблих і поранених вимагають роботу військових кореспондентів безпосередньо на передовій ЗАБОРОНИТИ.
Цей випадок не унікальний, адже інколи «військкори», які працюють у складі російських військ, дуже допомагають українській артилерії корегувати вогонь по ворожих позиціях. Серед найвідоміших — голомозий британський провокатор Грем Філіпс, який вів репортаж з опорного пункту бойовиків на «Світлодарці», після цього півтора десятка «тіл орків лягли в ґрунт» завдяки точному телевізійному корегуванню наших мінометів.
Ми дуже уважно спостерігаємо за матеріалами «колег» Стєшина, Коца, Сладкова, які раз у раз люблять демонструвати не лише власну присутність на позиціях своїх військ, а й розташування цих позицій, техніки й озброєння на ній. І за це їм велика подяка від українських воїнів.
