Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
Хороша новина — львівські митці з Національної академічної чоловічої хорової капели «Дударик» позбавили росіян ще одного «культурного продукту», повернувши його в лоно рідної мови після столітнього поневолення.
Це вже сьомий музичний твір, який хлопці з «Дударика» відчищають від бруду «язика». Відомий він за кінострічками і книгами «Ех, яблучко».
— Дослідити автентичний текст видається неможливим, оскільки пісня впродовж свого існування обростала куплетами і варіантами. Ми обрали слобожанський варіант із махновським текстом. Жодні потуги ерефії — ані у привласненні пісень, ані на фронті не досягнуть успіху. І їм Українське яблучко поперек горла і стане! — говорить керівник колективу Дмитро Кацал.
Додамо, що пісня «Яблучко» була популярною у 1917−1921 роках на усій території бойових дій від сходу і до заходу України. І дійсно, якщо попорпатися у локальних джерелах, можна знайти безліч варіантів цього твору з антикомуністичним та антирадянським текстом. І вже згодом, на догоду московії, народну мелодію зґвалтували та перетворили на «танець морячків».
Але, як казали свого часу махновці: бруд облущиться — золото буде! Тримайте текст пісні:
Ех, яблучко та з пелюсточками,
Їде батько Махно із синочками,
Їде батько Махно із синочками.
Дощ йде, дощ йде,
А в Полтаві слизько,
Ой тікайте комуністи, бо махновці близько,
Ой тікайте комуністи, бо махновці близько.
Ех, яблучко на чотири часті,
Не хотять мужики совєтскої власті,
Не хотять мужики совєтскої власті.
