Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
13 червня у Варшаві відбулася розширена нарада за участю Президента Республіки Польща (РП) та керівного складу Міністерства оборони і Збройних сил цієї країни. Було підбито підсумки попередніх 3 років діяльності військового відомства, а також визначено нові напрямки розвитку оборонно-безпекового сектору держави. Під час цього заходу військово-політичні керівники країни оприлюднили низку важливих доктринальних планів, покликаних радикально зміцнити безпековий сектор країни.
Як показали події останніх років, а особливо період від широкомасштабного нападу зс рф в Україну 24 лютого 2022 року й донині, Польща є нашим виключно важливим союзником, а в багатьох моментах — ключовим. Тому оборонно-безпекові плани нашого найближчого західного сусіда, безумовно, становлять великий інтерес для українців. Прокоментувати їх для читачів АрміяInform погодився польський експерт із безпекових питань — головний редактор польсько-українського порталу polukr.net Даріуш Матерняк.
— Під час оприлюднення підсумків наради керівництва країни та військового відомства РП було заявлено про плани реформування оборонно-безпекового сектору держави, які передбачають навіть доктринальні зміни. Розкажіть, будь ласка, про найбільш принципові реформи, які заплановано на найближче майбутнє.
— Основна частина цих реформ стосується модернізації озброєнь у різних видах збройних сил. Йдеться, насамперед, про закупівлю нової зброї — більше артилерії, танків, БМП, літаків і кораблів (останнє найбільш важливо, оскільки ВМС є тим видом збройних сил, де потрібні найбільші інвестиції). Йдеться також про подальшу розбудову сил територіальної оборони, а також про запровадження добровільної базової військової служби — це, мабуть, найважливіші організаційні зміни. У підсумку наша армія має нараховувати 300 тис. солдатів, якщо врахувати, що нинішня штатна чисельність становить близько 150 тис. — це має бути дуже серйозна кількісна зміна. Але що важливо — за цими змінами мають іти і якісні зміни, бо без цього не буде позитивного впливу на безпеку країни.
У найближчі роки також планується низка інвестицій у матеріально-технічне забезпечення Міністерства внутрішніх справ — поліції, прикордонної служби тощо, що також має посилити обороноздатність Польщі на випадок війни.
— Керівництво Війська Польського відверто зазначило, що в міркуваннях стосовно змін в оборонно-безпековому секторі держави враховано ситуацію в Україні. Які, на вашу думку, найбільш принципові зміни з цим пов’язані?
— Так, ситуація України, безумовно, дуже серйозно впливає на діяльність не лише Польщі, а й багатьох країн НАТО, і це не тільки після 24 лютого, а з 2014 року, відколи Росія анексувала Крим. Як наслідок цієї агресії з’явилися ініціативи, як-от присутність у країнах Балтії та Польщі, ініціатива «4×30» (зобов’язання країн членів НАТО надати 30 батальйонів, 30 ескадрилей та 30 бойових кораблів у розпорядження Альянсу в часовий проміжок у 30 днів. — Ред.) тощо, а тепер також оголошення збільшення чисельності Сил високої готовності НАТО із 40 000 до 300 000 солдатів.
Це стосується і Польщі: унаслідок російських агресивних дій проти України ухвалено рішення про модернізацію системи протиповітряної оборони, закупівлю ракет JASSM-ER або пускових установок HIMARS. Наразі Польща уважно спостерігає за подіями, які відбуваються на фронті, і робить відповідні висновки: вже відомо, що потрібно приділяти більше уваги навчанню резервістів, надавати їм більші запаси зброї та боєприпасів, також підкреслюється роль ССО та територіальної оборони в боротьбі з агресором.
— Керівництво Польщі анонсувало закупівлю нових озброєнь для Війська Польського. Які види і типи стануть пріоритетними? На чому базувався цей вибір?
— Передусім це стосується артилерії: звідси оголошене рішення про закупівлю до 500 комплектів HIMARS. Йдеться і про додаткові придбання танків і БМП (звідси міркування щодо корейських танків К2 і БМП), а також придбання боєприпасів, як-от ударні комплекси Warmate, Piorun (замовлення на 3500 ракет) або системи нічного бачення (поки що був підписаний контракт на 2000 одиниць, але для того щоб це мало сенс, мають бути подальші замовлення). Також планується профінансувати випуск нових вертольотів AW149. Такі покупки є прямим результатом уроків, винесених із конфлікту в Україні останніх місяців.
— Під час виступу для преси за підсумками наради Міністр оборони РП згадав про документ «Модель-2035», яким визначено окремі напрямки реформ у Війську Польському. Розкажіть, будь ласка, що це за документ і які зміни він передбачає?
— Сам документ ще не представлений. Ймовірно, це буде комплексне бачення того, яким має бути та які можливості повинно мати Військо Польське у своєму розпорядженні у 2035 році, щоб відповісти на виклики, які очікуються в найближчі роки. Дуже важливим питанням є оголошення про формування двох нових дивізій у центральній Польщі, біля річки Вісла. Це означало б збільшення кількості таких тактичних з’єднань з 4 до 6 у Війську Польському, а також вимагало б значних капіталовкладень щодо закупівлі необхідного обладнання та створення відповідних баз. Це дуже амбітне завдання. Наприклад, четверта, 18-та, дивізія у нас створюється з 2018 року, тобто вже майже 5 років, і вона досі не має повного оснащення — розташовується на базі вже існуючих частин, таких як 1-ша Варшавська бронетанкова бригада та 21-ша бригада Підгалянських стрільців. Якщо розпочнеться формування двох дивізій — доведеться створювати нові підрозділи з нуля, а це означає, що перед нами стоїть дуже амбітне завдання щодо закупівлі озброєнь та навчання солдатів. Тим більше, що їхнім кістяком, основою мають бути військовослужбовці, які проходять базову військову службу за власним бажанням.
— 13 червня було анонсовано запровадження нового виду служби — добровільної базової військової служби. Що це, власне, за реформа? Які новації вона передбачає?
— Добровільна військова служба має вирішити проблему резервів у Війську Польському — солдати цієї служби, після її проходження, мають стати основою для формування резервів, готових до швидкого повернення на службу. Такий солдат має відслужити 12 місяців, а потім регулярно брати участь у відповідних військових зборах і навчаннях. Цей принцип дещо схожий на той режим проходження основної військової служби, який існував у нас до 2008 року, — але тоді це було обов’язково, а не добровільно. Тепер модель проходження військової служби включатиме місяць базової підготовки та 11 місяців спеціальної. Після проходження добровільної служби також буде спрощено процес прийняття на професійну військову службу (такий кандидат матиме пріоритет під час відбору до професійної служби). Запровадження таких новацій суттєво допоможе збільшенню чисельності армії до 300 тис. солдатів.
— Яку роль у майбутніх планах щодо захисту країни відіграватиме Територіальна оборона?
— Польській теробороні ((Wojska Obrony Terytorialnej — WOT) відводиться дуже важлива роль: вона також базується на досвіді України та успіхах українських підрозділів територіальної оборони у 2014 році та пізніших часах. Про важливість цього елемента також свідчить створення нових бригад територіальної оборони, зокрема у Варшаві та Перемишлі, всього їх буде 20 проти запланованих раніше 16. Планується також закупівля більшої кількості зброї для підрозділів тероборони: переважно ручні протитанкові та зенітні ракетні установки. Наразі залишається невирішеним питання вибору одноразового протитанкового гранатомета як для WOT, так і для оперативних військ.
Додам, що досвід, здобутий під час операцій на кордоні з Білоруссю восени та взимку минулого року, безумовно, дуже позитивно впливає на розвиток військ територіальної оборони в Польщі. Зі свого боку питання набору на службу може виявитися проблематичним: WOT ще не вдалося досягти передбачуваного на початку штату (55 000 солдатів) — є ще понад 20 000 вакантних місць. Також є певні побоювання, що запровадження добровільної базової військової служби може якоюсь мірою вплинути на набір солдатів до військ територіальної оборони (як позитивно, так і негативно).
— Очільники Республіки Польща анонсували збільшення бюджетного фінансування сектору безпеки і оборони до 2,4% — 3% від ВВП. Крім того, фінансування потреб оборони буде здійснюватися також із Фонду підтримки Збройних сил. Що це за організаційна структура і з якою метою її було створено?
— Фонд підтримки Збройних сил створюється тому, що навіть 3% ВВП не вистачає для фінансування всіх закупівель зброї, про які йдеться. Він був створений одночасно із законом, який вводив виділення 3% ВВП на фінансування армії з 2023 року. Більшість найдорожчих закупівель (наприклад, танки Abrams, літаки F-35) мають фінансуватися за рахунок коштів Фонду, які надаватиме БГК Банк (Банк Господарства Крайовего), що є в розпорядженні держави.
Фото з сайту Ministerstwo Obrony Narodowej
