Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
Декілька важливих подій відбулося минулого тижня на тлі зростаючого руху опору російським загарбникам не тільки з боку України, але і всієї світової спільноти.
Постачання сучасного озброєння змінює баланс сил
Спочатку ЗС України завдали потужного ракетного удару по так званим вишкам бойка — газовидобувним буровим платформам у Чорному морі, які росія захопила у 2014 році, а також в черговий раз уразили військові об’єкти окупантів на острові Зміїний. Для цього вірогідно були задіяні недавно отримані Україною американські протикорабельні ракети «Гарпун» (Harpoon). Завдяки великій операційній дальності польоту цих ракет, від 140 до 315 км, швидкості 240 м/с, а також активній радіолокаційній системі самонаведення та наднизькій траєкторії польоту, практично над гребенем хвиль, вони можуть оминати системи ППО і влучно знищувати будь-які морські та наземні цілі. Поява таких ракет радикально змінює баланс сил у Чорноморській операційній зоні. Бойові корабельні угрупування чф рф, які нахабно поводилися на початку широкомасштабного вторгнення, відтепер втрачають можливість підходити до узбережжя півдня України для застосування наявних вогневих засобів, зокрема, корабельної артилерії і висадки морського десанту. Крім того, ЗСУ може завдавати потужних ракетних ударів по військовій інфраструктурі загарбників, що розташована в окупованому Криму.
Не менш резонансним стало застосування на східному напрямку фронту реактивної системи залпового вогню M142 HIMARS. Відкрилося полювання на загарбників пуском 6 ракет по визначених ворожих цілях на території України. Головна особливість цих ракет: можливість знищувати цілі різними видами керованих і некерованих боєприпасів на відстані до 300 кілометрів і швидкістю польоту 1 км/с. Пускові установки M142 HIMARS можуть використовувати весь спектр ракет родини Multiple Launch Rocket System Family of Munitions. Мова йде як про некеровані ракети з касетними боєприпасами, мінами чи «розумними бомбами», так і про керовані кластерні боєприпаси: керовані ракети малої та середньої дальності. Перлина цієї родини — балістична ракета середньої дальності MGM-140 ATACMS із бойовим радіусом 300 км. Причому похибка при влучанні у ціль становить менше ніж 6 метрів. Тому їх будуть активно застосовувати для знищення далекобійної артилерії та РСЗО рашистів, тилових пунктів управління, логістичних маршрутів доставки боєприпасів і палива, засобів ППО, ударів по місцях скупчення бронетехніки, а також вогневої підтримки механізованих підрозділів ЗСУ. Використання колісного шасі, швидке розгортання та згортання комплексу, цифрове керування вогнем дозволяють M142 HIMARS діяти на полі бою максимально ефективно і мобільно. Це як раз той сегмент озброєння, в якому в нас поки ще відчувається серйозна нестача.
Отримання таких сучасних видів озброєння від наших західних союзників − це перша ластівка в реалізації програми ленд-лізу, надання військової допомоги Україні для стримування російської агресії та подальшого звільнення окупованих територій.
Політика погроз та залякування не спрацьовує
Не менш цікава подія на минулому тижні відбулася і в іншому куточку Європи — Литовській республіці. Наші союзники по антирашистській коаліції ухвалили дуже сміливе рішення припинити транзит підсанкційних вантажів із території росії в калінінградську область. Це викликало справжню істерику в кремлі й спонукало керівництво рф висловлювати погрози на адресу країни, яка входить до складу ЄС та НАТО. Причому виклики супроводжуються намірами застосувати силовий сценарій за українським зразком. Це свідчить про те, що росія втрачає рівновагу і вже не може реально оцінювати не тільки свої можливості, але і рівень загрози для своєї недоімперії в разі застосування сили проти країни Альянсу.
Ще більш зухвалими і цинічними виглядають нещодавні обстріли житлових кварталів Києва, Харкова, Одеської області. Вони спрямовані на залякування цивільного населення та психологічний тиск на наших партнерів. Але світ уже починає розбиратися в особливостях поведінки рашистів, головною рисою якої є політика залякування і погроз. Вона розрахована на те, щоб світ поступився і відмовився від своїх принципів, залишивши Україну сам на сам із загарбником. Але все виходить навпаки. Світ об’єднується і дає окупантам чіткий сигнал − зупинитися. Тому цілком закономірною виглядає підсумкова заява лідерів країн «Великої сімки», яку вони ухвалили на минулому саміті в Німеччині і в якій оголосили про своє зобов’язання надавати безстрокову підтримку Україні для її захисту проти російської агресії.
