Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
В Інформаційному агентстві нещодавно провели круглий стіл на тему «Російсько-українська війна в контексті конфліктів світу», під час якого експерти недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» (НАЦ «УССД») розповіли, наскільки ймовірна безпосередня участь у війні країн НАТО.
«Лише Україна здатна на рівних протистояти росії у конвекційній війні. Бо жодна інша армія у світі під настільки інтенсивним артилерійським вогнем за такої чисельної переваги не встояла б у Сєвєродонецьку, як стоїть сьогодні українська армія. Сьогодні ми рятуємо НАТО від війни. Тільки те, що війна точиться в Україні, дозволяє уникнути війни в країнах НАТО. Сьогодні росія перебуває на східному кордоні України, а якби Україна впала, то вона була би вже на східному кордоні Європейських країн і неминуче пішла б далі.
Жодна інша армія у світі під настільки інтенсивним артилерійським вогнем за такої чисельної переваги не встояла б у Сєвєродонецьку, як стоїть сьогодні українська армія.
І нам сьогодні не потрібні натівські солдати — ми самі готові захищати свою країну, але ми потребуємо в короткостроковій перспективі ленд-лізу, натівських озброєнь, сучасної техніки, а у довгостроковій — вдосконалення організації системи безпеки і оборони, професіоналізації армії, масового підготовленого резерву, мілітаризації суспільства, культури відповідального поводження громадян зі зброєю, — зазначив директор недержавного аналітичного центру „Українські студії стратегічних досліджень“, а нині — солдат П’ятого окремого штурмового полку ЗСУ Юрій Сиротюк. — Мілітарно ми ніколи не програвали росії. Ми програвали в переговорах: „переяславами“, „мінськами“ тощо. І Європі життєво необхідно, щоб ми зараз перемогли росію, щоб війна не перекинулася у Європу.
Європі життєво необхідно, щоб ми зараз перемогли росію, щоб війна не перекинулася у Європу.
Бо, як показує історія, будь-яка війна в Україні і за Україну може перевести тихе світове протистояння в повномасштабну гарячу світову війну з непередбачуваними наслідками. І ця війна вже має глобальні наслідки для людства. Півзаходами тут нічого не вдієш».
читайте також:
На думку кандидата політичних наук Юрія Олійника, «слід розуміти, що повномасштабна війна світового рівня росії з країнами НАТО може бути глобальною ядерною війною із застосуванням стратегічних озброєнь, чого всі обґрунтовано бояться, бо таке протистояння може зруйнувати цивілізацію.
Інший варіант — без застування ядерної зброї, але все одно це конвекційна війна великими арміями, з артилерійськими ударами. А держави НАТО, країни Європи вже дуже давно не готувалися до такої війни, армії скорочувалися, переорієнтовувалися на вузькопрофесійний формат. Вони з 1990-х років воювали з противниками, які більш відсталі технологічно, що дозволяло обмежуватися просто каральними операціями. І ця неготовність відбивається, зокрема, на поставках озброєння.
Країни Європи вже дуже давно не готувалися до такої війни, армії скорочувалися, переорієнтовувалися на вузькопрофесійний формат.
Звичайно, є тиск росії політичний і економічний, але є ще один чинник — їм самим недостатньо озброєння. Тому навіть США змушені нині запускати виробництво зброї. Так було й під час Другої світової війни — для допомоги срср і Великої Британії. Але все це потребує часу.
Інше питання політичне. Щоб не скочуватися до ядерного конфлікту, на мою думку, НАТО не буде вести повномасштабну війну з росією, окрім, можливо, окремих зіткнень у певних країнах.
„Щоб не скочуватися до ядерного конфлікту, на мою думку, НАТО не буде вести повномасштабну війну з росією, окрім, можливо, окремих зіткнень у певних країнах“.
Оскільки маємо занепад системи глобального порядку й міжнародного права, очевидно, що слід запустити нову систему безпеки. А це завжди відбувалося після великих континентальних воєн. І якщо триваюча Третя світова війна буде розгортатися далі, то неминуче будуть і нові конфлікти, і нові перемир’я, але неодмінно протистояння триватиме до якогось логічного кінця».
