Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
Навряд чи хтось міг спрогнозувати, що поезія в умовах війни не тільки не піде в «евакуацію», а виявиться напрочуд влучною, плідною і такою потрібною. Це доводить своєю творчістю відомий львівський поет і від певного часу друг АрміяInform Іван Гентош. Його вірші ми неодноразово розміщували на розсуд читачів. Весною Іван Михайлович з новою енергією відгукнувся на повномасштабне вторгнення московитів.
Перетворювати емоції на віршований рядок, спостереження і відчуття — у тексти, рятуючи чиїсь зруйновані душі, надихаючи людей навколо і вселяючи їм віру в перемогу — чи не головна місія поета, що пише на тему війни. Давно доведено: слово лікує і допомагає, а іноді й рятує.
Поезія Івана Гентоша вміщує не лише всю нашу силу й мужність, а й безмежну ненависть і злість до ворога. В кожному рядку його віршів закарбована гідність і українська нескореність. А ще, за традицією, в Івана Михайловича чимало віршів, наповнені гострою сатирою та сарказмом — це його родзинка.
Гентош навіть у віршах за місяць передбачав повномасштабну війну, на відміну від політиків. І закликав до єднання:
Чубимось далі. Хоч пахне війною…
Навіть не пахне — отруйно смердить.
Та схаменімося — станьмо стіною,
Бо запалати вже може за мить!
Нас обступило ординське залізо,
Східний сусід — непокаране зло.
Вже дипломати пакують валізи
І співчувають — так завжди було…
— Мої відчуття мене не підвели, та хіба до поетів прислухаються, — каже Іван Михайлович. — Але то вже минулий час. Нам потрібно жити сьогоденням і робити все для перемоги, хто що вміє: хтось приймає переселенців, хтось не спить ночами й в’яже маскувальні сітки для фронту, готує їжу захисникам, збирає кошти на квадрокоптер або тепловізор. А я щасливий від того, що моє поетичне слово когось надихає, кличе до боротьби і підтримує.
Від самого початку повномасштабного рашистського вторгнення у Львові запрацював проєкт «Мистецтво проти війни» і Гентош став його активним учасником.
— Щонеділі на Мистецькому балконі Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука стали проходити мистецькі акції, — продовжив Іван Михайлович. — Їх ініціював та зрежисирував киянин, народний артист України Тарас Жирко. Зважаючи на те, що Львів прийняв чимало переселенців, серед яких були люди творчі, то й вони долучились до акцій. Були дні, коли на Мистецькому балконі збирались митці з Харкова, Запоріжжя, Миколаєва, Києва та інших міст. Лунали пісні, декламувались вірші, проза. А завдяки Тарасу Жирку навіть відбувались мінівистави.
За словами Івана Гентоша, дійство об’єднало як професійних акторів, так і студентську молодь, письменників, музикантів, виконавців і навіть духовних наставників — служителів церкви.
— Серед переселенців у Львові є чимало людей з Херсонщини, тому один день з Мистецького балкона лунали твори на підтримку Херсона, — зазначив наприкінці розмови Іван Михайлович. — Всі ми віримо, що невдовзі це місто буде звільнено й над ним знову замайорить Український прапор. Віримо в Збройні Сили України!
Пропонуємо читачам вірші Івана Гентоша, написані ним у квітні-травні.
Азовцям
У слові цім звитяга, біль і кров,
Готовність вмерти України ради,
І слово це — нескорений «Азов»,
Славетний полк геройської бригади.
Надійний щит від орківських нашесть
І зла, що нам несе орда кривава,
Несхитна міць, обов’язок і честь,
Вкраїни гордість й невмируща слава!
Над героїзмом непідвладний час —
І дай вам Боже, хлопці, дай вам Боже…
Вкраїна вся молилася за вас
І плакала, що помогти не може.
І хоч в димах ще нині небосхил,
Але над нами синьо-жовті стяги —
А нам би, хлопці, трохи ваших сил,
І доблесті, і віри, і відваги.
Від ворогів нескорений заслін,
Що стримав зло страшне й несамовите —
І вам низький від Матері уклін!
А ми, як ви — ми знаєм, що робити…
22.05.2022
Діалог
Язики брехали злі,
Що у бункері в кремлі
З купою пересторог
Відбувався діалог…
п:
Ти, шoйгy, мнє доложі,
І, прічом, бєз каплі лжі,
Голова єщо цела?
Как ідут у нас дєла?
Ти у нас храбрєє всєх!
Как побєда? Как успєх?
ш:
Продолжаєм наступать,
Но, кажісь, єдрьона мать,
С окончательной побєдой
Надо малость подождать.
п:
Ти, шoйгy, мнє нє дурі —
Обєщал дєнька за трі!
Отвєчаєш за базар?
Спішеш все на «Байрактар»?
ш:
Подустала наша рать,
Нє жєлаєт воєвать,
Чорнобаєвка достала,
Мочі нєт — ні дать, ні взять.
п:
Я чєго-то нє пойму —
Захотєл на Колиму?
Іль вєлікую побєду
Надо мнє ліш одному?
ш:
Кто же думал, што в хохлов
Столько войска — будь здоров!
І єщо в прідачу НАТО!
Ізвінітє — нє готов…
п:
Ти того… нє сци, шoйгy,
Я с рєзєрвом помогу,
Но запомні — я нє рад,
Ти і так сорвал парад!
ш:
Тут вознік вопросік, шеф —
«Двєсті» груз пошол в рф,
А «трєхсотих» большє втроє,
Ето істіна, нє блєф.
п:
Ти, шoйгy, мнє ето брось,
Ти олєнєвод, нє лось,
Засєкреть потєрі бистро,
Как всєгда у нас вєлось.
Но вопрос поставлю в лоб —
Крєйсер наш «москва» утоп?
ш:
Нє утоп… А ето… Вот…
Пєрєшол в подводний флот.
п:
Ти давай, шoйгy, слєтай
Іль в Корею, іль в Кітай,
Может чєм-нібудь помогут —
Ти ім нєфть пообєщай.
На обратном же путі,
Слишіш, ботокс пріхваті —
Давіт санкционний прєс,
Надо снять бистрєє стрєс.
Ногі плєдом мнє укрой
І давай іді, гєрой…
Корком вискочив шoйгy,
Крикнув «Єсть» вже на бігу,
І пропав — мабуть, поїхав
У Китай, а чи в тайгу…
Завершився діалог,
Та для світу, бачить Бог,
Було би найкраще, щоби
Кожен з них пошвидше здох.
13.05.2022
Новини — люкс!
Бальзам на ду́ші (не для тіла!),
Що так втішає багатьох:
Новини — люкс! Москва згоріла!
І, кажуть, навіть Putin здох!
Чи преса трохи перегнула
І все за бажане здало́сь?
Хай не згоріла, а втонула,
Й не та москва — та все хоч щось!
Отож — була на морі качка,
Не ураган, і не тайфун,
Але… «Случілась нєзадачка»,
Бо звідкись прилетів «Нептун»!
Та й відвернулася фортуна,
І далі, наче у кіно,
«Славетний» флагман до Нептуна
Пішов на чорноморське дно!
Ну так і треба тій заразі —
Пішов, куди послали… вдаль…
Та й Putin ще не той наразі —
Амурський тигр… Направду жаль.
Та справжнє все у нас ще буде —
А що не нині, то шкода́…
Нічо! Ми терпеливі люди,
Ми почекаєм — не біда!
14.04.2022
Ми з України!
В грудях не душі — гарячі жарини,
В кожного воїна серце левине,
Б’єм ворогів ще з часів катерини —
Доброго вечора, ми з України!
Нам в боротьбі помагають і стіни,
Треба, то й кров віддамо до краплини
За Маріуполь і острів Зміїний —
Доброго вечора, ми з України!
Вперто воюєм, не просим заміни,
І, як ординець останній загине,
Сповниться наше бажання єдине —
Доброго вечора, ми з України!
Рідної мови лелієм перлини —
Віра і сила в бою не покине,
Дух наш міцніє щодня, щохвилини —
Доброго вечора, ми з України!
Наші навколо і сонце, й хмарини,
І відчування міцної родини,
Ми повернéмся — Стрічай, господине!
Доброго вечора, ми з України!
13.04.2022
