Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Нині наші військові отримують чимало зброї від партнерів. Яскравий сегмент цього — стрілецька зброя. І дітище американського конструктора Джозефа Мозеса Браунінга в цій лінійці, безумовно, має провідні позиції. Відкриваючи упаковочну тару, воїни, навіть ті, які до цього у війську не служили, але точно бачили хоч один голлівудський бойовик, із придиханням тягнуть: «О-о-о-о-о… „крупняк“… 50 калібр!!!»
Військовослужбовці львівської окремої бригади територіальної оборони також отримали певну кількість одиниць американської зброї. І дуже швидко її опановують на передовій.
Про нюанси цього процесу розповів військовик із позивним «Стах».
— Ну, насамперед хочеться подякувати «дядькові Сему» за таку допомогу. До того ж, що дійсно класно, до американської зброї в мережі YouTube є багацько відеоінструкцій. І вони зроблені їхніми діючими військовими. Тож ми не обмежувались виключно штатною інструкцією, але й передивилися чимало роликів, як його збирати-розбирати, обслуговувати та приводити до нормального бою. Машина-звір, а головне, дуже точна і досить далекобійна, — наголошує військовослужбовець. — Зі спеціальною оптикою можна вразити ціль на відстані до 2 кілометрів.
Оскільки в підрозділах сконцентровано чимало технічно грамотного особового складу, розібратися з американським кулеметом було не важко. Втім, зі слів «Стаха», відразу помітно не радянську збройову школу. На відміну від того ж ДШК, американський Сal.50 має трохи слабшу дульну енергію. Але схема та компоновка зброї настільки вдала і надійна, що ця незначна опція не впливає ні на що. Кулемет можна і на автівку встановити, і на броню, і в окопі на спеціальній тринозі.
Тероборонівці задоволені, що мають, чим зустріти та почастувати непрошених «гостей» з росії. І новинки не обмежуються лише кулеметами. Але про це розповімо згодом.
Цікавий факт: Великокалібрний 12,7-мм кулемет Browning M2 має сленгову назву Ma Deuce (звучить як «Ма дьюс»). Кореспондент АрміяInform звернувся до колег з армії США, аби з’ясувати, чому так. Отже, одна з найбільш поширених, за словами військових армії США, версій походження цього сленгового імені кулемета — період дій американських військових у Європі, а точніше у Франції, під час Другої світової війни.
З французької Ma Deuce можна дослівно перекласти, як «подружка» або «рідненька». Дійсно, машинганери поважали цю зброю за точність і потужність. А ще, коли французи бачили абревіатуру назви зброї М2, то вимовляли її на свій манер: «ма де». Напевно, десь у процесі американо-французького спілкування і виникло прізвисько «подружка» та й приліпилося міцно, бо військові люблять давати власні імена бойовій зброї та техніці.
Відео: Тарас Іщик
