Значна кількість бійців, які обрали для повернення батальйон безпілотних систем 34-ї окремої бригади морської піхоти «Борисфен» — наочне свідчення саме такого ставлення. Про…
Нині наші військові отримують чимало зброї від партнерів. Яскравий сегмент цього — стрілецька зброя. І дітище американського конструктора Джозефа Мозеса Браунінга в цій лінійці, безумовно, має провідні позиції. Відкриваючи упаковочну тару, воїни, навіть ті, які до цього у війську не служили, але точно бачили хоч один голлівудський бойовик, із придиханням тягнуть: «О-о-о-о-о… „крупняк“… 50 калібр!!!»
Військовослужбовці львівської окремої бригади територіальної оборони також отримали певну кількість одиниць американської зброї. І дуже швидко її опановують на передовій.
Про нюанси цього процесу розповів військовик із позивним «Стах».
— Ну, насамперед хочеться подякувати «дядькові Сему» за таку допомогу. До того ж, що дійсно класно, до американської зброї в мережі YouTube є багацько відеоінструкцій. І вони зроблені їхніми діючими військовими. Тож ми не обмежувались виключно штатною інструкцією, але й передивилися чимало роликів, як його збирати-розбирати, обслуговувати та приводити до нормального бою. Машина-звір, а головне, дуже точна і досить далекобійна, — наголошує військовослужбовець. — Зі спеціальною оптикою можна вразити ціль на відстані до 2 кілометрів.
Оскільки в підрозділах сконцентровано чимало технічно грамотного особового складу, розібратися з американським кулеметом було не важко. Втім, зі слів «Стаха», відразу помітно не радянську збройову школу. На відміну від того ж ДШК, американський Сal.50 має трохи слабшу дульну енергію. Але схема та компоновка зброї настільки вдала і надійна, що ця незначна опція не впливає ні на що. Кулемет можна і на автівку встановити, і на броню, і в окопі на спеціальній тринозі.
Тероборонівці задоволені, що мають, чим зустріти та почастувати непрошених «гостей» з росії. І новинки не обмежуються лише кулеметами. Але про це розповімо згодом.
Цікавий факт: Великокалібрний 12,7-мм кулемет Browning M2 має сленгову назву Ma Deuce (звучить як «Ма дьюс»). Кореспондент АрміяInform звернувся до колег з армії США, аби з’ясувати, чому так. Отже, одна з найбільш поширених, за словами військових армії США, версій походження цього сленгового імені кулемета — період дій американських військових у Європі, а точніше у Франції, під час Другої світової війни.
З французької Ma Deuce можна дослівно перекласти, як «подружка» або «рідненька». Дійсно, машинганери поважали цю зброю за точність і потужність. А ще, коли французи бачили абревіатуру назви зброї М2, то вимовляли її на свій манер: «ма де». Напевно, десь у процесі американо-французького спілкування і виникло прізвисько «подружка» та й приліпилося міцно, бо військові люблять давати власні імена бойовій зброї та техніці.
Відео: Тарас Іщик
