Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
АрміяInform продовжує знайомити вас із проєктом «Прийняття», який ініціювала львівська Національна академічна чоловіча хорова капела «Дударик». Нагадаємо: митці відшукують вкрадені росією тексти та музику українських поетів, виконавців та композиторів і повертають їм унікальне звучання. Наразі вже відновлено два музичні твори.
І сьогодні учасники «Дударика» презентують стрілецький «хіт» періоду Першої світової війни та національно-визвольних змагань «Розпрощався стрілець із своєю ріднею».
— Пісня знана і співана, не зникала з поля зору ні на мить, принаймні на заході України. Проте і її поцупили росіяни та видавали за пісню червоної армії. Їхні «митці»-мародери Дятлов і Кооль — підкорегували текст, переклали російською і вуаля: є нова мотиваційна «красногвардійська» пісня. Але ні. Це наше надбання, наша культура, традиція, — зазначив керівник проєкту, диригент, заслужений діяч мистецтв України Дмитро Кацал.
Слід додати, що січові стрільці майстерно адаптовували народні пісні на вимогу часу. Це робили й вояки УПА. Нині тексти, що мають народне авторство, також «стають до лав», бо на це є вимога сьогодення.
А ось і слова, які співали наші січовики задовго до того, як їх адаптували під свої потреби росіяни-мародери:
Розпрощався стрілець із своєю ріднею
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за стрілецький звичай,
Йдемо в бій за свою перемогу.
А вітер колише високу травицю,
Дуб зелений додолу схилився,
Листям шелестить, вбитий стрілець лежить,
Над ним коник його зажурився.
Ой, коню, мій коню, не стій наді мною,
І землі не розкопуй копитом.
Біжи, коню мій, скажи неньці моїй,
Що лежу я у полі убитий.
Ряди за рядами йдуть хлопці полками,
До походу вже сурми їм грають.
А за їхню честь лиш березовий хрест,
Над курганом вітер співає.
Нагадаємо, що учасники капели «Дударик» в межах реалізації мистецького проєкту «Прийняття» збирають кошти на потреби Збройних Сил України.
