Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Представники Харківської прокуратури в рамках кримінальних проваджень, розпочатих Службою безпеки України за фактами порушень законів війни, продовжують роботу щодо фіксації злочинів росіян проти українського народу. Так, зокрема, вчора із залученням фахівців-криміналістів здійснювався огляд квартир житлового будинку, який став об’єктом влучання снарядів, випущених представниками російської армії, та зазнав серйозних руйнувань.
— Наразі фіксуються пошкодження, вилучаються уламки снарядів. Згодом будуть призначені відповідні судові експертизи, які дадуть змогу ідентифікувати, які саме були використані ворогом боєприпаси в кожному конкретному випадку, — розповідає про процедуру перший заступник керівника Київської прокуратури м. Харкова Сергій Шевцов.
Лариса — мешканка даного будинку. Повномасштабне вторгнення застало жінку на роботі. Вона — водій трамвая. О 5-й годині ранку 24 лютого Лариса якраз вийшла на маршрут, який проходив Салтівкою, але вже за кілька хвилин була вимушена повернути транспортний засіб до депо — почався обстріл жилих районів міста. Відтоді, прийшовши додому, Лариса жодного разу не покидала Салтівки. Їй пощастило — у квартирі повилітали лише вікна, все решта — вціліло. Аби зберегти життя, весь час разом із сусідами, які залишилися в будинку, жінка жила в підвалі. Коли на вулиці потеплішало, сусіди облаштували імпровізовану кухню.
— У нас немає ані світла, ані води, ані газу. Готуємо на багатті, воду носимо з джерела. Благо, що воно лише за 300 метрів від будинку. Готуємо по черзі, так само миємо і посуд, — демонструє нехитрий побут жінка. А вже наступної хвилини йде із правоохоронцями до помешкання — фіксувати пошкодження.
19 березня в одній із секцій будинку внаслідок потрапляння ворожого снаряду згоріло кілька квартир з третього по шостий поверх. Правоохоронець Юрій — господар однієї з вигорілих квартир, стоїть біля під’їзду в очікування експертів. У момент обстрілу він був на службі, а родина в евакуації. З того часу — це перше відвідування місця, де родина та їхня кішка прожили багато років. Домашня улюблениця загинула…
— Сподіваюся, вона померла відразу, не мучилася, — зітхає чоловік, та, зібравшись із силами, йде сходами до того, що раніше було його житлом. Помешкання вигоріло вщент… Навколо все покрито чорним гаром, стеля провалена, стіни місцями просаджені… Відновити житло навряд чи вдасться…
— Та я вже і не хочу тут жити. Занадто близько до росії. Немає гарантії, що країна-агресор колись зупиниться нас знищувати, — ділиться думками Юрій.
Володимир — його сусід. Від повного руйнування квартири чоловіка врятувала міцна несуча стіна. Але під час гасіння пожежі через щілини сюди потрапила вода, згодом з’явилася пліснява. Чоловік потроху вивозить речі, аби незабаром розпочати ремонт.
— Сподіваюся, що незабаром полагодять хоча б світло та водопостачання. І вже можна буде якось жити, планувати побут. Я прожив тут 22 роки, мені немає куди їхати…
За словами першого заступника керівника Київської прокуратури м. Харкова Сергія Шевцова, на даний момент харківські правоохоронці відкрили понад 1 тис. аналогічних кримінальних проваджень. Їх кількість постійно зростає, адже ворог не припиняє воювати із простими жителями міста.
… Під час розмови із правоохоронцем лунає вибух чергового «приходу» неподалік від місця фіксації злочину. Вже за кілька хвилин після обстрілу авторка матеріалу прибуває на місце події. У дворі кількох п’ятиповерхівок розпочали роботу представники поліції та прокуратури… До медичного закладу рушила карета швидкої, яка повезла чоловіка, що зазнав легких, на щастя, ушкоджень.
Картина зовсім не радує око — потрощені автівки, понівечені дерева, тільця ні в чому не повинних птахів…
Цього разу ворог гатив по містянах із РСЗВ касетними снарядами, забороненими міжнародним законодавством. Правоохоронці фіксують черговий злочин росії проти людства, за який винні обов’язково колись понесуть покарання…
Фото автора
