У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
У межах розробки Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською, відбулося перше засідання відповідної міжвідомчої робочої групи, повідомляє Урядовий портал.
Його провели з метою систематизації та консолідації наявних ресурсів і напрацювань для забезпечення доступу до якісних послуг у сфері психічного здоров’я для всіх, хто їх потребує.
За підрахунками Міністерства охорони здоров’я, нині психологічної допомоги потребують не менш як 60% українців. Національна програма має на меті допомогти громадянам подолати стрес, пов’язаний з війною, та наслідки пережитих травматичних подій, запобігти розвитку психічних розладів.
«російська агресія забирає життя, калічить фізично та психологічно, змушує українців залишати домівки, розлучає сім’ї, краде дитинство. Люди опиняються в окупації, потрапляють у полон, зазнають катувань, втрачають рідних – часто на власних очах. Ми навіть не уявляємо, яка кількість громадян зазнала гендерного насильства. За три місяці війни українці, на жаль, пережили те, що здавалося неможливим у цивілізованому світі. У серці Європи. І в XXI столітті», – зазначила Олена Зеленська.
За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, держава має допомогти українським військовим, які повертатимуться з фронту, адаптуватися до мирного життя, а також тим, хто втратив близьких, пережив полон, окупацію, насильство; підтримати дітей, людей старшого віку.
«Створення та впровадження Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки має стати відповіддю на ті виклики, які стоять перед нами. Необхідно зробити доступними послуги щодо психічного здоров’я для всіх, хто їх потребує або потребуватиме в майбутньому. Потрібно допомогти людям подолати стрес і запобігти розвитку психічних порушень», – зазначив очільник уряду.
За даними МОЗ, психологічні наслідки війни (посттравматичний стресовий розлад, ПТСР) позначатимуться на психічному стані українців щонайменше сім-десять років. Це загрожує збільшенням кількості психічних порушень, зокрема в дітей, випадків алкогольної залежності та залежності від психоактивних речовин, проблем у сім’ях, розлучень, а також економічними втратами через зростання числа громадян, які не зможуть повноцінно працювати.
Учасники робочої групи наголосили, що вже зараз потрібно приділяти значну увагу питанню психологічної допомоги та реабілітації.
«Наразі Україна – це країна Захисників та Захисниць. Кількість ветеранів війни після нашої перемоги сягне за позначку понад 1 млн осіб. Відтак один з пріоритетів Мінветеранів – надати ветеранам, їхнім родинам, а також постраждалому внаслідок російської агресії цивільному населенню якісну психологічну допомогу, об’єднавши всіх учасників цього процесу. І завдяки нашим спільним зусиллям Україна отримає дійсно працюючу ефективну багаторівневу систему психологічної допомоги. Доступну, адресну і зрозумілу для всіх учасників процесу», – наголосила Юлія Лапутіна.
Також вона поінформувала, що Мінветеранів ініціюватиме створення в Україні всесвітнього науково-практичного центру психічного здоров’я «Бородянка–Центр» на базі зруйнованого російськими окупантами центру соціально-психологічної реабілітації населення у селищі міського типу Бородянка (Київська область), що належав Міністерству. У закладі буде надаватися кваліфікована допомога за стандартами провідних країн світу, а також вивчатимуться феномени нелюдськості та геноциду, до яких вдалася російська армія по відношенню до українського народу.
Учасники робочої групи узгодили план дій із впровадження програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.
