У натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями,…
Вітаю вас із Києва!
І почну це звернення з короткої, але дуже важливої цитати. «Якщо ми живемо в якомусь світі, чуємо якісь пісні або радіо, дивимось якесь кіно, це є всім тим, що створює нас, створює наш менталітет». Це слова Мантаса Кведаравічюса. Він сказав їх, коментуючи свій фільм, присвячений Маріуполю. Фільм, яким він хотів показати, як війна впливає на місто. Як війна змінює людей.
І це ніби прості слова. Але вони справді про те, як визначається, яке життя в людей і які вони люди.
Саме мистецтво, культура в усіх формах і всіма їхніми сенсами формують людей, освічують їх. Або навпаки — закривають у темряві, у брехні. І це також може бути відповідальність кіно, книжок, пісень і радіо — усього, що ми чуємо, бачимо, читаємо.
Саме тому важливо нести правду. Важливо підтримувати мистецтво, яке для життя, а не для тих, хто хоче це життя знищити.
Українці пам’ятатимуть Мантаса Кведаравічюса як людину, яка була саме такою. Він справді гідний «Золотого лебедя». Він цінував життя й завжди чітко висловлювався проти того, що загрожувало життю, на його погляд. А це був дуже уважний погляд.
І прошу вас, щоб ваш погляд був таким же уважним. Щоб ви так само підтримували життя. І щоб памʼятали про Україну, про Маріуполь і про те, що ця війна, яка забрала життя Мантаса, війна Росії проти України, повинна закінчитися. Закінчитися якнайшвидше.
Дякую за увагу!
Слава Україні!
Довідка. Проведення Литовської національної кінопремії Sidabrinė gervė відбувалося під патронатом Прем’єр-міністра Литовської Республіки Інгріди Шимоніте. Церемонія вручення нагород транслювалася наживо на національному телебаченні Литви. Цього року найвищої нагороди кінопремії — «Золотого лебедя» — удостоєний за заслуги литовський кінорежисер-документаліст Мантас Кведаравічюс, який загинув від рук російських окупантів у місті Маріуполі.
Джерело: Офіс Президента України
