Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Майже дві сотні переселенців нині мешкають у Вінницькому Вищому професійному училищі №7. Українців, які тікали від війни, тут почали приймати уже із 24 лютого. Спочатку переважна більшість переселенців приїздили із Київщини – Ірпінь, Буча. Сьогодні – із Донецької й Луганської області.
Навчальний заклад із перших днів війни переформатував свою роботу і перетворився на волонтерський центр. Тут годують переселенців, забезпечують їх одягом, гігієнічними засобами, намагаються створити максимально комфортні умови, організовують дозвілля для діток. Паралельно ще й готують різноманітні смаколики для українських захисників.
– Робота кипить постійно, майже усі педагоги тимчасово стали кухарями, – коментує заступник директора з виховної роботи Людмила Біла. – Також активно допомагають місцеві волонтери, за що їм величезна подяка.
Працівники училища стверджують, що жодна людина, яка зверталась, не залишилась без прихистку. А щирі усмішки переселенців, їхнє бажання жити є найкращою подякою.
Підготувала Анастасія Олехнович
