Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Воїни окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка постійно «розгойдують нервову систему» окупантів. Українські захисники, на кордоні Миколаївської та Херсонської областей роблять усе можливе для наближення нашої перемоги й намагаються давати ворогу можливість щодня поповнювати статистику «двохсотих» орків.
— Відтіснили їх трохи, тому й бісяться. Огризаються падлюки, й добре огризаються. Але у нас є чим відповідати й ми готові їх нищити, — поділився враженнями сержант Василь. — Спочатку було тут дуже гаряче, але нині освоїлись, є розуміння ситуації.
За словами захисників, ворог застосовує всі наявні засоби. Дуже часто гатять по цивільних селах, по місту Миколаїв.
— Яка ситуація? Як на війні. То вона є, то її немає тієї ситуації. Дуже часто їхня артилерія, таке враження, стріляє аби куди, щоб швидше сховатися від наших воїнів, — втомлено усміхаючись говорить офіцер Сергій. — Звісно, всі ми хочемо перемогти, щоб ця наволоч знову не сунула на наші землі, щоб росіяни надовго запам’ятали наслідки цієї війни. Перемогти, щоб вже розпочати відбудовувати нашу державу, Україну рідненьку, щоб наші діти добре жили.
Пейзажі у Миколаївській області різні, але об’єднує їх одне, це наслідки від спроби «визволення». Сліди від обстрілів, зруйнована інфраструктура, спалена техніка. Багато населених пунктів відчули на собі присутність візиту непрошених «сусідів».
— Вибили двері, розбудили й налякали дітей… шукали бандерівців. Не знайшли, — ділиться спогадами батько родини Сергій. — Зайняли пусті хати, школу. Шукали хлопців, які служили раніше, змушували копати могили… Діти досі той період не хочуть згадувати. Добре, що звільнили, наші військові, то наше щастя.
Сьогодні, у Міжнародний день захисту дітей, всі захисники, які знищують цю наволоч на нашій землі, розуміють задля чого це все. А саме для того, щоб українські діти жили у мирі, у квітучій країні, і щоб ніколи вони не мали спогадів, які б було страшно згадати.
Мобільна пресгрупа «Миколаїв»
Фото автора
