Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
Малеча не має бачити війни. Але, на жаль, час диктує інші умови. Сьогодні в Україні гинуть діти, вони втрачають своїх батьків, свої домівки, у них немає звичного життя. Їхнє дитинство вкрадене війною, його затьмарили звуки вибухів та стрілянини…
Тому наші мужні воїни у війні з російськими нацистами зі зброєю в руках не лише виборюють право бути на своїй землі — вони воюють за майбутнє, у якому діти не ставитимуть запитання: «Мамо, що таке війна?», «Чи боляче вмирати?», «Чому поруч немає тата?»…
Українські військові — сильні, справжні, загартовані боями. Вони продовжують мужньо боронити країну й навіть у моменти найбільшої втоми ніколи не здаються, бо за спинами цих героїв сучасності найдорожче — діти. Заради них вони здатні на найвідчайдушніші кроки. Заради їхнього завтра вони проживають своє сьогодні.
Інформаційна редакція Інформаційного агентства (м. Одеса)
