Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
26 річний американець мексиканського походження Роберт Вуртман після завершення служби в армії США одразу вирішив поїхати в Україну та приєднатися до боротьби проти російських загарбників. У 2019-му йому вдалось підписати офіційний контракт із ЗСУ. Сьогодні він в окремому розвідувальному підрозділі виконує завдання на Миколаївщині.
— Родом я із Санта-Барбари, Каліфорнія, де прожив усе своє життя до того, як вирішив приїхати в Україну. Мав чотирирічний досвід військової служби в морській піхоті США. Ніс службу також на Окінаві (Японія) та в Південній Кореї. Був водієм, від Хамерів до бронемашин та тягачів різних видів, — розповідає Роберт. — Я люблю історію й мене завжди приваблювала боротьба козаків за свою свободу. Звісно, це не є зовсім коректним порівнянням, але я завжди проводив паралель із боротьбою мексиканського народу кілька століть тому. Кожна нація має право жити вільно. Тому я знайшов контакт «Латиноса», який уже був із вашими захисниками. І ось я тут, разом з вами.
За словами Роберта, з першого разу у нього не вийшло офіційно влаштуватися. Але він не хотів бути найманцем.
— Десь пів року знадобилось. Дякую СБУ. Вони мені зателефонували та сказали: «Ти нормальний хлопець». Ось так, в кінці грудня 2019 року я підписав контракт з окремим розвідувальним підрозділом, у якому й досі служу за контрактом, — усміхаючись, згадує Роберт. — Хлопці зустріли добре. Допомагали, завжди намагаються нагодувати, навчають української. Тепер це моя сім’я також.
Українська мова Роберта Вуртман далека від ідеальної, але він каже що обов’язково продовжить її вчити. А щодо традиції пригощати, то чоловік і сам не промах. Адже, щоб поспілкуватись з ним, довелось чекати поки він приготує бургери для побратимів. Коло «примусової українізації» замкнулось.
Також він зауважив, що у порівняні із ротацією у район проведення ООС сьогодні вже все по-іншому, але незмінним залишилось бажання українців захищати свою землю й це надихає вільних людей по всьому світу.
У Каліфорнії його чекають рідні, бабуся, батьки, дві сестри та три брати.
— Звісно, хвилюються, але вони прийняли мій вибір, розуміють, що я буду до перемоги України у цій війні. Також у мене вже є дівчина, українка. Вона бойовий медик в одному з підрозділів, який бере участь у звільненні Харківщини. Хвилюємось одне за одного. Мені є за що воювати, за ідеали свободи, за побратимів та майбутнє, — додає Роберт.
Про своє відчуття щодо перемоги українців та ефективний приклад боротьби з ворогом Роберт Вуртман записав відео для мобільної пресгрупи «Миколаїв».
