Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
На території Маріупольського морського торговельного порту зберігається металопродукції на 170 млн доларів США. У своєму Telegram-каналі радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко розповів, що росіяни вантажать український металопрокат на свої судна.
«За підтримки та супроводження російських військових в акваторію порту зайшло російське вантажне судно типу „річка-море“ „Славутич“ під прапором рф. Окупанти вже закінчили завантаження української рулонної сталі на це судно. Пункт призначення — Ростов-на-Дону. Черговий факт офіційного мародерства росією як державою. Вже навіть ніхто не ховається», — повідомив Петро Андрющенко.
Факти мародерства по всіх тимчасово захоплених територіях, крадіжка творів мистецтва у Маріуполі, сільськогосподарської техніки та зерна і тепер металу вчергове перекреслюють одну із «причин» початку так званої спеціальної військової операції (СВО) російських військ: звільнення від нацистів жителів України та Донбасу зокрема. Навіщо, виконуючи цю «місію», рашистська СВОлота вбиває, ґвалтує, обкрадає й знищує міста півдня й сходу України?
СВО — «спеціальна військова операція», а правильніше — російське широкомасштабне вторгнення, що почалося 24 лютого, під вигаданими причинами «денацифікації» та «демілітаризації» України.
В одному зі своїх звернень Президент України Володимир Зеленський заявив, що росії доведеться вивчити слова «репарації» і «контрибуції». Крім воєнних злочинів конкретних фізичних осіб, що вже розслідує Міжнародний кримінальний суд (МКС), не менш важливо притягнути саму державу — росію, до відшкодування матеріальної шкоди Україні й її громадянам.
Вебсайт Just Security, який зосереджується на законодавстві та політиці національної безпеки США, вважає, що на цей період російсько-української війни репарації є малоймовірними. Варіанти такого відшкодування, на думку експертів сайту, залежатимуть від подальшого ходу війни та сили переговорних позицій обох сторін, якщо такі перемовини все ж відбудуться.
Іншим шляхом відшкодування може бути багатостороння комісія або механізм для управління процесом відшкодування, наприклад, Компенсаційна комісія Організації Об’єднаних Націй, яка була створена для визначення та виплати репарацій після вторгнення Іраку в Кувейт у 1990 році та війни в Перській затоці на початку 1991 року.
Утім електронне видання згадує про право вето росії як постійного члена Ради Безпеки ООН й пропонує міжнародній спільноті «створити комісію з репарацій за допомогою інших засобів, чи то в рамках компетенції Генеральної Асамблеї ООН, чи багатосторонньої угоди, за відсутності згоди росії». (Вебсайт Just Security).
Майбутнє відшкодування матеріальних збитків, завданих країною-мародером, зокрема крадіжка металопрокату з порту Маріуполя, насамперед залежатиме від успіхів наших Збройних Сил на фронтах Великої визвольної війни українського народу та від боротьби на дипломатичному напрямку.
Виплата військової контрибуції — поширена практика з довгою історією
- Перша та Друга Пунічні війни (264 — 241 рр. до н. е та 149 — 146 рр. до н. е.) між Римом та Карфагеном за панування над Західним Середземномор’ям. Карфаген, що програв цю війну римлянам, втратив Іспанію, всі свої острівні володіння в Середземному морі, передав їм майже весь флот, зобов’язався виплатити упродовж п’ятдесяти років величезну контрибуцію і не вести воєн без згоди римського сенату. Рим став гегемоном Західного Середземномор’я, а Карфаген втратив значення великої держави.
- Наполеонівські війни (1799 р. — 1815 р.) Після серії воєн, проведених антифранцузькими коаліціями у період Консульства й імперії Наполеона, Франції було наказано виплатити 700 мільйонів франків контрибуції, а її кордони були зменшені до тих, що існували на 1 січня 1790 року.
- Франко-прусська війна (1870 р. — 1871 р.) Після поразки Франція за Франкфуртським договором сплатила Німеччині мільярди франків у вигляді військової контрибуції та передала їй більшу частину Ельзасу та Лотарингії.
- Перша китайсько-японська війна (1894 р. — 1895 р.) За Сімоносекським договором Китай, що програв війну, визнав повну незалежність Кореї і передав Японії Ляодунський півострів, Тайвань та острови Пенху. Крім того, Китай повинен був виплатити Японії 200 мільйонів таелів (8 млн кг) срібла як військову репарацію.
- Російсько-японська війна (1904 р. — 1905 р.) за контроль над Маньчжурією і Кореєю, в якій росія зазнала нищівної поразки й поступилася Японії південною частиною острова Сахалін, своїми орендними правами на Ляодунський півострів і Південно-Маньчжурську залізницю, що з’єднувала Порт-Артур із Китайсько-Східною залізницею. Поразка у війні послабила позиції Росії на міжнародній арені, стала однією із причин революції 1905 року.
- Друга світова війна (1939 р. — 1945 р.) Під час Другої світової війни Німеччина вилучала усе цінне з окупованих країн, використовувала ресурси поневолених країн та окупованих територій, примусову працю. Згідно з Потсдамською конференцією Німеччина повинна була виплатити союзникам 23 мільярди доларів США. (Вікіпедія).
