На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…
Сьогодні білгородська та воронезька області московії є своєрідними «генераторами» ненависті до України. Саме звідти панічний страх перед українцями переходить на всю країну-агресорку, роспропаганда породжує безумні фейки, організовує провокації з убивством своїх же співгромадян тощо.
Натомість із поширенням цієї відвертої брехні з однією метою — виправдати збройне вторгнення в Україну, в інформаційному полі спостерігається й інша тенденція, що поступово наближає кінець всієї російської федерації.
Зокрема, одночасно з початком широкомасштабного вторгнення рф в Україну в «офіційній пресі» та соціальних мережах білгородщини з’являються новини про «постійні обстріли їхньої території українцями».
Так, на одну вигадану новину про нібито «визволення» якогось населеного пункту в Україні припадає аж 2-3 фейки про захоплення «азовцями» російського селища в білгородській області з «убивством селян».
Тим часом через перегинання палки роспропагандою безмежними в очах московитів виглядають і втрати серед мирних мешканців прифронтових білгородської та воронезької областей. Якщо уважно почитати так звані кремлівські медіа і підрахувати всю кількість пересічних білгородців, нібито вбитих українцями, то, мабуть, вийде більше за все населення регіону.
А нещодавно росагітпром взагалі з’їхав з глузду, повідомивши про начебто «наступ» українців на всю білгородщину.
У вигаданих повідомленнях йдеться, що у такий спосіб Збройні Сили України планують зміцнити свої державні кордони. Якось не логічно і абсолютно не переконливо. При цьому використовуючи старі комуністичні методи щодо доказів «наступу», демонструють якісь червоні стрілки на звичайній мапі без наведення жодного конкретного факту.
До речі, саме через дії роспропаганди білгородці та мешканці інших регіонів зі слабкими нервами стали погано спати. Адже щоночі по «зомбоящику» чи в соцмережах поширюють лякалки про те, що українська авіація начебто буде «точно бомбити» білгород, вороніж, а можливо інші міста. При цьому коли нічого не відбувається, то «журналісти» тупо переносять анонсовані дії на наступну ніч і так далі…
На тлі таких жахливих «новин» білгородці, здається, не помічають того, що російські військові, які використовують їхній регіон як перевалкову базу для перекидання на фронт і навпаки, чинять справжні звірства.
Так, про численні ґвалтування росгвардійцями мирних білгородців, грабування крамниць з алкоголем також іноді пишуть у телеграм-каналах. Проте кремлівські спецслужби негайно видаляють побідні дописи. Ті ж, хто в соцмережах навіть обережно починає замислюватися про «правдивість» кремлівських новин стосовно кількості їхніх втрат, потім чомусь вже нічого не пишуть.
Та все одно пересічним росіянам рота не закрити. Правду про війну, що не приховати, вони активно обговорюють у приватних бесідах, на ринках чи в транспорті. Адже кількість людей, постраждалих від свавілля п’яних російських солдатів, дедалі збільшується.
Також уже давно не викликають радості в росіян «новини» про начебто «звільнення» якогось українського населеного пункту. На це вони просто не звертають уваги. Адже сьогодні їх більше цікавить лише постійне зростання цін на всі продукти та велика кількість проведення поховань загарбників по всій російській федерації.
У результаті такої непродуманої роботи роспропаганди із залякування своїх же громадян українцями в поєднанні з суворою реальністю, що оточує московитів, змушують росіян замислюватися над необхідністю ведення російсько-української війни. Ба більше, поступово в московитів росте ненависть до дій диктатора, вони шукають реальні причини їхнього поганого життя і в них згасає віра в свою «перемогу».
Отже, можна лише подякувати росагітпрому за таку допомогу в наближенні неминучого кінця московської імперії.
