Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Що робив відставний російський генерал в українському небі? Відповідь на це запитання досить проста. Він прилетів бомбити мирні українські міста, за що врешті-решт був відправлений на концерт до кобзона. Але, як завжди, є але…
Суть історії така: у неділю, 22 травня, стало відомо, що у небі над Луганською областю наші захисники збили черговий російський штурмовик Су-25. Пілот не встиг катапультуватися і загинув. Проте згодом стало відомо, що за курсом російського військового корабля того дня було відправлено не простого льотчика, а «цільного» генерал-майора.
Йдеться про генерал-майора у відставці канамата боташева. Після повідомлення про збиття Су-25 у небі над Луганщиною, в одному з російських телеграм-каналів з’явилося повідомлення: «Сьогодні загинув канамат! Район Попасної, 8:25… Перший захід — НАР-и, другий — бомби… „Стінгер“ на виході з атаки, вибух у повітрі і… все».
Щоправда, згодом адміністратор видалив цей коментар, але інші учасники продовжили обговорення, використовуючи ініціали К.Х.Б. І почалися всілякі «прощавай, командире», «ти жив небом», «уходять найкращі» і таке інше.
То хто ж такий генерал боташев?
Канамат боташев народився 1959 року в Карачаєво-Черкесії, закінчив Єйське вище військове авіаційне училище льотчиків, отримав кваліфікацію «винищувача-бомбардувальника».
Вже у званні генерал-майора боташев командував авіабазою у Воронежі. І служив би собі канамат й надалі, проте одного разу захотілося йому політати на іншому типу літаків. У 2012 році він приїхав до свого друга, командира військової частини 23326-2 полковника євгена олійника. Певно, після теплої зустрічі вирішили друзяки політати на Су-27.
Олійник зайняв переднє — командирське крісло, боташев сів за ним. Злетів полковник. А у повітрі боташев взяв керування на себе і здійснив кілька простих маневрів (розвороти, віражі та бочки). Цього генерала здалося мало. Він вирішив виконати фігуру найвищого пілотажу — дзвін. Але не впорався з керуванням, Су-27 зірвався у штопор та розбився. Генерал і полковник встигли катапультуватись.
За такі «покатушки» друзів звільнили з лав «другої армії світу». Проте боташева, як безпосереднього винуватця знищення винищувача, засудили до чотирьох років позбавлення волі умовно, також йому присудили відшкодування завданих збитків у розмірі п’яти мільйонів рублів. Хоча держобвинувачення наполягало на відшкодуванні збитків у повному обсязі, тобто у розмірі залишкової вартості знищеного літака, оціненого у сто мільйонів рублів. Суд вирішив інакше.
«Просто захотілося політати на винищувачі такого виду, але не врахував, що такий літак має свої особливості», — пояснював боташев на суді.
Тоді ж з’ясувалося, що за боташевим вже було аналогічне посадове порушення — у 2011 році він, не маючи допуску, керував літаком Су-34.
Після суду боташев працював заступником голови товариства сприяння армії (ДОСААФ) Петербурга та Ленінградської області з авіації. Аж поки його сліди не «сплили» на українському Донбасі. Врешті-решт, судячи з усього, там його шлях і завершився.
Здавалося б, що тут особливого — «задвухсотився» черговий окупант… Проте тут виникають певні запитання. Генерал, хоч і у відставці, який особисто виконує бойове завдання на штурмовику Су-25 — явище, погодьтеся, неординарне. Це може свідчити про дві речі. По-перше, в росії, після початку широкомасштабного вторгнення в Україну, відчувається нестача пілотів, здатних виконувати бойові завдання. Тому окупанти змушені саджати за штурвал 63-річних пенсіонерів. По-друге, баташев міг завербуватися в такий собі аналог ПВК «Вагнер», тільки в авіаційному варіанті, для того, щоб заробити грошей. Які йому, вочевидь, були потрібні для виплати п’яти мільйонів рублів за розтрощений Су-27 після дружніх «покатушок». Звісно, відповідь на це запитання ми не дізнаємося, адже у рашистів традиційно «потерь нет» навіть серед кадрових військових, а про відставних найманців годі й говорити.
