У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Функціонування мережі харчування від офіційного дилера автомобілів «Фрунзе-авто» розпочалося приблизно за місяць до широкомасштабного вторгнення рф в Україну.
За словами засновниці мережі Олени Василенко, під час створення однієї з бригад ТрО між нею та керівництвом частини було налагоджено співпрацю щодо організації гарячого харчування тероборонівців. Потужності для приготування їжі були надані одним із міських підприємств.
— На той момент тут працювала їдальня для працівників заводу. Кухарі взяли на себе приготування їжі, зокрема, й для військових. Тоді це було близько 100 л першої страви та 150 порцій другої. Згодом розширилися до 300–500 порцій. Потім мріяли про потужності у 2–5 тисяч, наразі дійшли приблизно до 14,5–15 тисяч порцій: це перша страва і друга — гарнір з м’ясним або рибою та салат, — розповідає пані Олена.
Жінка розповідає, що на початку діяльності їх виручали знайомі ресторатори, які звозили до їдальні продукти. Згодом приєдналися небайдужі підприємці, благодійні фонди, допомагали і звичайні люди, приносячи продукти.
— На момент, коли обласний центр піддавався артобстрілам та авіабомбардуванням, люди поспіхом залишали Харків. Про функціонування закладів харчування мова на той момент не йшла. І щоб продукти не зіпсувалися, їх звозили нам. Тому на початку російської агресії наші хлопці харчувалися вишукано — це був і болоньєзе, і морепродукти.
Поступово коло «підопічних» мережі харчування збільшилося. Олена розповідає, що в поле її зору потрапив будинок для людей поважного віку, який через постійні ворожі обстріли залишився без персоналу.
— Люди там голодували, адже система підвезення продуктів до установи на той момент не функціонувала. Тому ми взяли на себе організацію харчування мешканців установи. Так тривало два тижні, аж до того часу, поки людей не евакуювали до більш безпечних місць.
Кухня підприємства нагадує великий мурашник. У величезному приміщенні на кілька сотень квадратних метрів зібралися понад пів сотні осіб. Хтось несе великі каструлі з першим, аби перелити його у великі термопоти, хтось фасує у пластикову тару друге та салати. А на спеціальному обладнанні шинкують моркву та капусту на салат. За словами пані Олени, тут зібралися люди різних професій. На початку діяльності їжу готували професійні кухарі. Але згодом дехто був змушений покинути Харків. Замість них підтягнулися колишні підопічні їдальні «Фрунзе-авто». Зокрема, і продавчині, і домогосподарки, і вчителі, і прості будівники.
Вікторія — жителька Північної Салтівки, міського району, який найбільше постраждав від ворожих обстрілів, познайомилася з волонтерами від «Фрунзе-авто» в бомбосховищі, де жила з початку широкомасштабного вторгнення. Спочатку жінка допомагала з роздачею їжі безпосередньо на місці, а згодом приєдналася до команди. Сьогодні вона ліпить котлети, розкладає на лист, який колега поміщає до пічки для запікання. Таких м’ясних виробів буде приготовлено близько 14 тисяч. На ногах Вікторія проведе з 8-ї ранку до 16-ї години вечора.
— Я не мала сил ані читати новини, ані прислуховуватися, звідки ж буде черговий «приліт». А тут, за справою, і час швидко плине, і якійсь нові навички опановую, — розповідає жінка.
На даний момент кухня «Фрунзе-авто» готує для людей, які лишилися домівки через відкриту російську агресію, для пацієнтів та працівників лікарень, представників ДСНС та деяких підрозділів ЗСУ.
Фото автора
