Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
В умовах активних бойових дій надзвичайно актуальними та важливими є знання з надання першої медичної допомоги, адже при пораненні, солдат чи офіцер втрачає бойові спроможності й це може негативно вплинути на перебіг чи результат бою. Тому елементарні знання тактичної медицини можуть врятувати життя не лише військовослужбовця, але й усього підрозділу.
Навчання польової медицини українських військових почалось з початком антитерористичної операції. У перші дні активних бойових дій було чимало поранених, тому волонтери-інструктори з медичною освітою зголосилися навчати українських захисників всього того, що знають та вміють самі. На перший погляд, медик, як то кажуть, і в Африці медик, проте рятувати людські життя в умовах масованого артилерійського обстрілу чи авіабомбардувань зможе далеко не кожен лікар.
– З 2015 року, після навчання на медика у Німеччині, я постійно передаю свої знання тим людям, тим військовим, котрі захищають Україну на передовій, – розповідає Марія Назарова – інструктор з тактичної медицини. – За 8 років російсько-української війни я, мабуть, уже тисяч із 8 військових, нацгвардійців та інших силовиків навчила, як потрібно надавати першу домедичну допомогу в умовах бойових дій. Та й тепер продовжую це робити, поєднуючи роботу з волонтерством.
Під час антитерористичної операції та ООС Маша працювала інструктором у 205-му навчальному центрі тактичної медицини, котрий був підпорядкований командуванню Сухопутних військ ЗСУ. Там вона разом з колегами готувала бойових медиків до роботи на передовій.
– Знайти, підготувати та навчити справжнього бойового медика сьогодні вкрай важко, особливо в умовах воєнного стану, – стверджує дівчина. – Це повинні бути не лише чоловік чи жінка з бажанням служити та рятувати людські життя, але й воїн, котрий під час небезпеки може вправно володіти і автоматом, і шприцом, і водночас бути психологом. Якщо не надати вчасно медичну допомогу, всього за лічені хвилини людина може стекти кров’ю на полі бою, тому потрібно бути готовим до всього.
Нині я продовжую навчати військових польової медицини, щоправда, переважно займаюсь підготовкою стрільців-санітарів.
– Раніше, до широкомасштабного вторгнення кацапів до України, на підготовку стрільця-санітара виділялось 3-4 місяці, а зараз – 3-4 тижні, і потрібно відправляти їх на фронт, – каже Марія. – Звичайно це дуже мало, проте я і мої колеги намагаємось вкластись у цей виділений проміжок часу для навчання санітара і дати йому базові знання, аби він міг банально перебинтувати пораненого побратима, зробити укол чи накласти турнікет.
Стосовно турнікетів, до речі. Сьогодні це болюча тема радше для виробників цієї продукції, аніж для споживачів, в цьому випадку – для української армії.
– За останніх два місяці через мої руки пройшло стільки так званих турнікетів, що, мабуть, якби я їх пропустила і передала воїнам на передову – то багато з них напевне б не вижили. Зараз є стільки підробок та неякісно виготовлених турнікетів, що й годі казати. Стараємось закупляти лише ті, котрим дійсно довіряємо та пройшли сертифіковану перевірку. Насамперед це продукція таких виробників, як CAT Resourses, SOF TT, SAM XT та турнікети українського виробника SICH Tourniquet. Їх я дійсно рекомендую і їх демонструю під час навчання з курсантами.
Недавно Маша повернулась з Донбасу, що палає. Практично в окопних умовах та на відстані лічених кілометрів до позицій орків дівчина проводила заняття з українськими воїнами, аби ті знали, як можна собі надати швидко та якісно першу медичну допомогу або ж врятувати життя своєму побратиму.
